Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
Огляд Армій
Sainya-darsana
ГЛАВА 1
Огляд Армій
Sainya-darsana
ГЛАВА 1
Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
  • 1.1
    Дгрітараштра сказав: Санджайо! Що сталося, коли мої сини та сини Панду зійшлися для бою на священній землі Курукшетри?
  • 1.2
    Санджая відповів: Оглянувши воїнів армії Пандавів, вишикуваних для бою, цар Дурйодгана підійшов до свого учителя Дроначар’ї та звернувся до нього так:
  • 1.3
    Шановний Учителю! Поглянь-но на це військо Пандавів, вишикуване для бою твоїм видатним учнем, Дгріштадьюмною, сином Друпади.
  • 1.4-6

    У цій армії вправні лучники, рівні в бою Бгімі та Арджуні, а також решта видатних воїнів: Сатьякі, цар Вірата, могутній воїн Друпада, Дгріштакету, Чекітана, доблесний цар Каші, Пуруджит, Кунтібгоджа, шляхетний цар Шайб’я, відважний Юдгаманью, могутній герой Уттамауджа, Абгіманью та сини Драупаді. Безперечно, усі вони, — видатні воїни.

  • 1.7
    О найліпший з-поміж двічі народжених, послухай-но також про видатних воєначальників моїх армій. Зараз я назву тобі їх поіменно!
  • 1.8-9
    О шановний, серед них Бгішма та Карна, непереможний Кріпачар’я, Ашваттхама, Джаядратха, Вікарна, син Сомадатти, Бгурішрава, а також інші воїни, досвідчені у мистецтві війни. Усі вони вправно володіють різноманітними видами зброї, завзяті в бою і готові віддати за мене свої життя.
  • 1.10
    Сила нашого війська безмежна завдяки надійному захисту Бгішми, тоді як сила війська Пандавів, котре захищає Бгіма — обмежена.
  • 1.11
    Зважаючи на це, всі ми, на всіх стратегічних позиціях під час бою, маємо ретельно оберігати Бгішму.
  • 1.12
    Тоді Бгішма, старійшина династії Куру, бажаючи додати натхнення Дурйодгані, голосно засурмив у свою мушлю, що звуком нагадувала левиний рик.
  • 1.13
    Тієї ж миті, створюючи страшенний шум, разом зазвучали мушлі, барабани, роги та литаври.
  • 1.14
    Тоді Господь Шрі Крішна й Арджуна постали у своїй величній колісниці, запряженій білими кіньми, та засурмили у свої божественні мушлі.
  • 1.15
    Господь Хрішікеша (Шрі Крішна) засурмив у Свою мушлю Панчаджанью, Дгананджая (Арджуна) — в мушлю Девадатту. А Бгімасена, ненаситний їдець, відомий своїми славетними подвигами, засурмив у величезну мушлю Паундру.
  • 1.16
    Цар Юдгіштхіра, син Кунті, засурмив у мушлю Анантавіджаю. Накула засурмив у Суґгошу, а Сахадева — у Маніпушпаку.
  • 1.17-18
    О повелителю Землі! Вправний лучник Кашіраджа, досвідчений воїн Шікханді, Дгріштадьюмна, цар Вірата, непереможний Сатьякі, цар Друпада, сини Драупаді та могутній Абгіманью, син Субгадри, також засурмили у свої мушлі.
  • 1.19
    Наче грім, звук цих мушель розкотився небом і землею, примусивши здригнутися серця синів Дгрітараштри.
  • 1.20
    О царю! Коли настав час пускати стріли, Арджуна, стоячи в колісниці, прикрашеній стягом із зображенням Ханумана, підняв свій лук і приготувався стріляти. Та, глянувши на твоїх синів, що стояли вишикувані до бою, він звернувся до Господа.

  • 1.21-23

    Арджуна сказав: Непогрішимий! Виведи мою колісницю поміж двох армій, щоб мені розгледіти воїнів, які хочуть зійтися з нами у цій великій битві. Я хочу побачити, хто прийняв бік зловмисного Дурйодгани.

  • 1.24
    Санджая сказав: О нащадку Бгарати, на прохання Арджуни Крішна вивів їх чудову колісницю і зупинив поміж двох армій.
  • 1.25
    Поставши перед Бгішмою, Дроною та іншими правителями, Господь сказав Арджуні: «Поглянь же, Партхо, на усіх цих Кауравів».
  • 1.26
    І тоді зміг Арджуна розгледіти серед обох армій старійшин своїх родів, своїх дядьків, наставників, братів, синів, своїх онуків і тестів, друзів і благодійників.
  • 1.27
    Побачивши родичів та близьких на ратнім полі, серце Арджуни сповнилося жалем, і, вражений горем, він промовив.
  • 1.28
    Арджуна сказав: О Крішно! Я бачу родичів та друзів, які зібралися тут, жадаючи бою, і через це у мене пересихає в роті та сили полишають тіло.
  • 1.29
    Моє тіло тремтить, волосся стає дибки. Моя шкіра немов палає у вогні, а лук Ґандіва вислизає з рук.
  • 1.30
    О Кешаво! Мої ноги підкошуються, мій ум збентежений, повсюди я бачу одні лиш недобрі знаки.
  • 1.31
    О Крішно! Я не можу збагнути, яке благо ми отримаємо, вбивши родичів у цій битві? Я не хочу ані перемоги, ані втіхи від царювання!
  • 1.32-34
    О Ґовіндо! Хіба є сенс у тім, щоб отримати царство та мирські радощі, хіба має цінність наше життя, якщо ті, заради кого ми цього прагнемо, ‒ наставники, старійшини роду батька, сини, діди, дядьки за материною лінією, тесті, онуки, швагри та інші родичі, ‒ протистоять нам на полі бою, готові втратити життя і багатство? О Мадгусудано, якщо навіть вони жадають моєї смерті, я не хочу вбивати їх!
  • 1.35
    О Джанардано, хіба ми зможемо бути щасливими, вбивши синів Дгрітараштри, навіть якщо будемо царювати над трьома світами, не кажучи вже про владу над Землею?
  • 1.36
    Ми пожнемо гріх, убивши наших наставників і покровителів, навіть якщо це вони розв’язали війну. Ми не повинні нищити наших родичів, синів Дгрітараштри. О Мадгаво, хіба ми зможемо бути щасливими ціною життя людей, які нам любі?
  • 1.37, 38
    О Джанардано! Нехай ці люди, засліплені жадобою, і зраджують друзям і руйнують династії, не вбачаючи у тому гріха. Але чому ми, усвідомлюючи зло братовбивчої війни, не можемо утриматися від скоєння цього злочину?
  • 1.39
    Коли руйнується династія, занепадають її одвічні духовні традиції. А коли руйнуються релігійні принципи, безбожжя оволодіває тими, хто лишився жити.
  • 1.40
    Коли в родині панує безвір’я, о Крішно, жінки тієї сім’ї стають розпусницями. А деградація жінок, о нащадку Врішні, призводить до появи небажаних нечестивих нащадків.
  • 1.41
    Позбавлені благочестя нащадки провадять до аду і сам рід, і того, хто його зруйнував. Така ж доля чекає і предків роду, бо приношення їм води та їжі повністю припиняються.
  • 1.42
    Через лиходійства руйнівників династій з’являються нечестиві нащадки, що зводять нанівець одвічні традиції суспільства та сім’ї.
  • 1.43
    О Джанардано! Відомо, що тим, хто руйнує духовні та сімейні традиції, неминуче доведеться піти в пекельні світи.
  • 1.44
    О лихо! Який жахливий гріх ми готуємося здійснити! Заради втіхи від царювання ми збираємося знищити своїх родичів!
  • 1.45
    Нехай краще мене беззбройного і безборонного вб’ють на цім ратнім полі озброєні сини Дгрітараштри!
  • 1.46
    Санджая сказав: Промовивши на полі бою ці слова, Арджуна відклав лук та стріли, і охоплений горем, сів у колісниці...
Слухати цю главу в аудіо Подякувати / зробити донат Назад до початку тексту
Змiст:
1. ОГЛЯД АРМІЙ
Sainya-darsana
2. ДУША ПОСЕРЕД МАТЕРІЇ
Sankhya-yoga
3. ЙОГА ДІЯЛЬНОСТІ
Karma-yoga
4. ЙОГА НАБУТТЯ ДУХОВНОГО ЗНАННЯ
Jnana-yoga
5. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗРЕЧЕННІ
Karma-sannyasa-yoga
6. МЕДИТАТИВНА ЙОГА
Dhyana-yoga
7. ОСЯГНЕННЯ АБСОЛЮТУ І ЙОГО ЕНЕРГІЙ
Jnana-vijnana-yoga
8. ОСЯГНЕННЯ НАЙВИЩОЇ РЕАЛЬНОСТІ
Taraka-brahma-yoga
9. ТАЄМНИЙ СКАРБ ВІДДАНОСТІ
Raja-guhya-yoga
10. ВЕЛИЧ І КРАСА ГОСПОДА
Vibhuti-yoga
11. СПОГЛЯДАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ОБРАЗУ
Visva-rupa-darsana-yoga
12. ЙОГА ВІДДАНОСТІ
Bhakti-yoga
13. ПІДВЛАДНЕ ТА ДОМІНУЮЧЕ НАЧАЛА
Prakrti-purusa-viveka-yoga
14. ТРИ ГУНИ МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ
Gunatraya-vibhaga-yoga
15. НАЙВИЩА ОСОБА
Purusottama-yoga
16. БОЖЕСТВЕННІ ТА ДЕМОНІЧНІ ЯКОСТІ
Daivasura-sampad-vibhaga-yoga
17. ТРИ ВИДИ ВІРИ
Sraddhatraya-vibhaga-yoga
18. ЙОГА ЗВІЛЬНЕННЯ
Moksa-yoga