Question 1

Answer

Арджуна запитав: О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти проголошуєш набування просвітленого розуму кращим, аніж діяльність, чому ж закликаєш мене до цієї жахливої битви?

Question 2

Answer

Я збентежений твоїми словами, вони здаються мені двозначними. Прошу, роз’ясни, що буде для мене найкращим.

Question 3

Answer

Всевишній відповів: Безгрішний Арджуно, Я вже розповів тобі про два шляхи, які відповідають схильностям того, хто практикує. Ґ’яна-йоґи обирають шлях філософського пізнання духу та матерії, тим часом карма- йоґи йдуть шляхом безкорисливої діяльності.

Question 4

Answer

Відмова виконувати свої обов’язки не позбавляє людину від наслідків діяльності. Самим лише зреченням не сягнеш довершеності.

Question 5

Answer

Ніхто не здатен бути бездіяльним бодай одну мить. Всі змушені діяти, підкорюючись матеріальній енергії, яка складається з трьох ґун (станів матерії).

Question 6

Answer

Хто зовні стримує свої почуття, але продовжує викохувати чуттєві бажання в умі, того вважають цілковитим дурнем і облудником.

Question 7

Answer

Проте, Арджуно, набагато кращий за такого лицемірного аскета той, хто, продовжуючи жити світським життям, контролює ум і почуття, займаючи їх безкорисливою діяльністю без прив'язування до її наслідків.

Question 8

Answer

Виконуй свої обов’язки, бо це краще за недіяльність. Адже навіть підтримка фізичного тіла потребує певних зусиль.

Question 9

Answer

Безкорислива діяльність, що звершується як дар Всевишньому, зветься жертвуванням, яґ’єю. Діяльність заради будь-якої іншої мети, Арджуно, — причина рабства у світі постійно безперервних народжень і смертей. Виконуй свої обов’язки в такому жертовному настрої, позбавившись схильності тішитися їхніми наслідками!

Question 10

Answer

На зорі творіння Брахма породив усіх живих істот разом із принципом жертвування, сказавши: «Приносьте жертви та процвітайте. Нехай ця яґ’я здійснює всі ваші бажання».

Question 11

Answer

«Уласкавлюйте божеств яґ’єю, і вони, задоволені, обдарують вас усім бажаним. Так ви отримаєте мир і злагоду».

Question 12

Answer

Задоволені дарами, боги здійснюють бажання того, хто їм поклоняється. А хто втішається усім, що його оточує, не пропонуючи дарунків богам, той, безсумнівно, злодій.

Question 13

Answer

Споживаючи їжу, запропоновану Господу в дусі офірування, доброчесні душі звільняються від усіх гріхів. А той, хто готує їжу задля власної втіхи, їсть один лише гріх.

Question 14

Answer

Завдяки їжі з’являються тіла живих істот. Для появи їжі потрібен дощ, дощі проливаються завдяки принесенню жертв. А жертвування породжуються діяльністю того, хто поклоняється.

Question 15

Answer

Знай, що діяльність того, хто поклоняється, має за основу Ведичні одкровення, а їхнє джерело — духовна Реальність. Тому всюдисуща Божественність завжди присутня у жертвопринесеннях, якщо вони провадяться за настановами писань.

Question 16

Answer

Арджуно! Хто не розуміє принципу жертвування та його наслідків, той живе даремно, гаючи час на безглузді чуттєві утіхи.

Question 17

Answer

Тільки той не має обов’язків, хто йде шляхом самоусвідомлення, черпає блаженство у своїй духовній природі та почувається задоволеним за будь-яких обставин.

Question 18

Answer

Така довершена людина не має жодних мирських цілей, байдуже, чи займається вона діяльністю, чи відмовляється від неї. І, також, вона не залежить від інших живих істот, прямуючи до своєї духовної мети.

Question 19

Answer

Тому сумлінно виконуй свій обов’язок, не зважаючи на успіх чи невдачу. Розуміючи, що на все є воля Господа, ти досягнеш найвищої цілі.

Question 20

Answer

Святий цар Джанака та інші величні правителі сягнули довершеності завдяки тому, що сповняли свої повинності. Вважай на це, і виконуй свій обов’язок заради блага всього світу.

Question 21

Answer

Усе, що робить видатна людина, повторюють інші. Будь-яка істина, проголошена нею, приймається всім світом.

Question 22

Answer

О сину Прітхи! В усіх трьох світах немає обов’язків, які Я повинен був би виконувати. Немає в них ані того, чого Я потребував би, ані того, чого б Я хотів. Проте, Я добровільно і безумовно беру на себе повинність підтримувати світобудову.

Question 23

Answer

О Партхо! Якби раптом Я знехтував Своїми обов’язками, усі люди неодмінно почали б наслідувати Мій приклад.

Question 24

Answer

Якщо Я припиню сповняти Свої повинності, жителі всіх світів загинуть, бо теж відмовляться виконувати свої. Так Я спричиню їхню деградацію, яка виникне від появи на світ неблагочестивих нащадків.

Question 25

Answer

Арджуно! Невігласи працюють, щоб задовольнити свої забаганки, а мудрі дбають про благо всього людства.

Question 26

Answer

Мудрі не повинні бентежити уми людей, прив’язаних до плодів своєї діяльності та викликати у них недбале ставлення до праці. Більш того, вони мають власним прикладом навчати їх духовної практики, яка веде до звільнення від мирських прихильностей.

Question 27

Answer

Насправді, будь-яка діяльність виконується трьома ґунами матеріального світу. Та під впливом хибного его невігласи вважають: «Причина діяльності — я».

Question 28

Answer

О дужорукий Арджуно! Хто збагнув істину, той розуміє, що вся діяльність звершується ґунами матеріальної природи. Постійно усвідомлює, що це лише почуття взаємодіють з об’єктами, його не зачіпають наслідки діяльності, хоча зовні може здаватися, що він повністю у неї занурений.

Question 29

Answer

А дурники, причаровані матерією, стають рабами діяльності заради чуттєвих утіх. Їхнє розуміння світу поверхневе, і вони лінуються докладати зусиль, аби осягнути своє істинне «я». Мудрий, бачивши те, не буде їх бентежити.

Question 30

Answer

Отож, присвяти Мені свої дії, розуміючи, що все відбувається за найсолодшою волею Господа. Відкинь бажання зиску, облиш хибне почуття власності, не переймайся нічим, та вступай до бою!

Question 31

Answer

Хто вірить Моїм настановам, хто не має заздрощів і неухильно йде шляхом, який вказав Я, той розриває кайдани діяльності та її наслідків.

Question 32

Answer

А пихатих невігласів, які зневажають Моє вчення, вважай цілковитими дурнями, бо вони приречені.

Question 33

Answer

Навіть мудреці діють за своїми схильностями, бо кожна істота живе за своєю природою. Що ж буде, якщо придушувати цю природу?

Question 34

Answer

Чуття то приваблюються до об’єктів, то відвертаються від них. Та підкорятися їхнім спонуканням не варто, бо вони заважають виконувати обов’язки.

Question 35

Answer

Краще недосконало здійснювати своє призначення, аніж бездоганно — чуже. Навіть смерть може бути добром, якщо виконуєш свій обов’язок, але йти чужим шляхом — небезпечно.

Question 36

Answer

Арджуна запитав: О нащадку Врішні, яка сила примушує людину робити гріховні вчинки, начебто всупереч її бажанню?

Question 37

Answer

Всевишній відповів: Арджуно, причина — жадання та гнів, породжені ґуною пристрасті. Невситимі, вони схиляють до найрізноманітніших гріхів. Вони — найбільші вороги цього світу.

Question 38

Answer

Як вогонь оповитий димом, як дзеркало вкрите пилом, і як зародок сховано у лоні матері, так пожадливість затьмарює свідомість живих істот.

Question 39

Answer

Сину Кунті, знай, що пожадливість — найбільший одвічний ворог того, хто прагне самопізнання. Вона поглинає живу істоту як ненажерливе полум’я, яке не загасити олією.

Question 40

Answer

Мудрі кажуть, що чуття, ум та розум — саме ті місця, де ховається цей ворог — пожадливість. Вона змушує душу, яка перебуває в тілі, забути духовну природу та вводить в остаточну оману.

Question 41

Answer

Тому, о шляхетний Бгарато, керуй своїми чуттями й назавжди подолай це втілення гріха — пожадливість, бо вона затьмарює розум і позбавляє можливості осягнути духовні знання.

Question 42

Answer

Знай, що чуття вищі за матерію, ум вищий за чуття, розум перевершує ум, а душа займає найвище місце, перевершуючи навіть розум.

Question 43

Answer

О дужорукий Арджуно! Зміцнюй розум, пізнаючи душу, яка вища за нього. Силою просвітленого розуму, пов’язаного із твоїм справжнім «я», заспокой свій ум і подолай цього надзвичайно небезпечного ворога — пожадливість.