Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
Йога набуття духовного знання
Jnana-yoga
ГЛАВА 4
Йога набуття духовного знання
Jnana-yoga
ГЛАВА 4
Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
  • 4.1
    Всевишній сказав: На зорі творіння Я відкрив одвічну науку йоґи богу сонця Вівасвану. Він передав її своєму синові Ману (одному з праотців людства), а той повів її своєму сину Ікшваку (першому цареві та засновнику Сонячної династії на Землі).
  • 4.2
    О переможцю ворогів! Величні раджа-ріші (праведні царі) пізнавали цю йоґу через духовне наступництво вчителів. Та з часом ці знання були втрачені.
  • 4.3
    Оскільки ти Мій друг та відданий Мені, зараз Я відкрию тобі таємне знання про цю одвічну йоґу.
  • 4.4

    Арджуна запитав: Вівасван, бог Сонця, з’явився на світ задовго до Тебе. Як же тоді зрозуміти, що спочатку Ти повідав це вчення йому?

  • 4.5
    Всевишній відповів: О покорителю ворогів! Ти і Я пережили безліч народжень. Я пам’ятаю всі ті життя, а тобі це недоступно.
  • 4.6

    Знай, що Я трансцендентний щодо народження та смерті і Я — повелитель усіх живих істот. Проте, завдяки могутності Своєї духовної енергії, за Своєю волею Я сходжу в цей світ у людській подобі.

  • 4.7
    Щоразу, коли на Землі занепадає релігія і починає владарювати безбожжя, Я Сам сходжу в цей світ, о нащадку Бгарати.
  • 4.8
    Щоб явити Себе праведникам і повалити лиходіїв, а також відновити релігійні принципи, з віку в вік Я сходжу в цей світ.
  • 4.9
    О Арджуно! Кому вдалося збагнути божественну природу Мого народження і діянь, тому більше ніколи не доведеться народжуватися знову. Полишаючи тлінне тіло, він сягає Мене.
  • 4.10
    Постійно пам’ятаючи про Мене і знайшовши єдиний притулок у Мені, багатьом вдалося позбутися прихильностей, страху та гніву. Звільнивши серце від мирської скверни за допомогою духовного знання і подвижництва, вони сповнилися почуттям глибокої любові до Мене.
  • 4.11
    Наскільки людина присвячує себе Мені, настільки Я відповідаю їй взаємністю. Проте, в будь-якому разі, Партхо, кожен іде Моїм шляхом.
  • 4.12
    Хто прагне досягти успіхів у мирській діяльності, той поклоняється напівбогам, бо таке поклоніння дає швидкі результати у тлінному світі.
  • 4.13
    Я створив суспільство, яке складається із чотирьох класів (варн) (Ці чотири класи: брахмани – священнослужителі; кшатрії – воїни та правителі; вайш’ї – торговці та організатори виробництва; шудри – представники робочого класу), поділивши людей за їхніми якостями (ґунами) та за родом занять (кармою). Я створив цю систему, проте знай Мене як бездіяльного і незмінного.
  • 4.14

    Діяльність не має впливу на Мене, бо Я не прагну наслідків Своїх справ. Хто це збагне, той звільниться від оков діяльності.

  • 4.15
    Знавши цю істину про Мене, давні подвижники діяли усвідомлюючи свої обов’язки, заради духовного звільнення і без прихильності до результатів. Тож наслідуй приклад цих великих святих минулого!
  • 4.16
    Що таке дія, а що — бездіяльність? Навіть мудреці спантеличені, намагаючись розібратися в цьому. Нині Я розповім тобі, що означає діяти та що означає бути бездіяльним. Збагнувши це, ти позбудешся всіх бід.
  • 4.17

    Надзвичайно важко збагнути природу діяльності. Для того необхідно зрозуміти принцип благочестивої діяльності (карми), гріховної діяльності (вікарми) і бездіяльності (акарми).

  • 4.18
    Хто розуміє, що некорислива діяльність прирівнюється до бездіяльності, а відмова виконувати обов’язки врешті примушує діяти, той найрозумніший посеред людей. Він постійно перебуває в духовному вимірі, чим би не займався.
  • 4.19
    Він не прагне тішитися плодами своїх справ і наслідки його діяльності спалює вогонь довершеного знання. Такого вважають справді мудрим.
  • 4.20
    Хто черпає блаженство всередині себе, відкинувши прив’язаність до результатів своїх дій, той байдужий до усього мирського. Його не зачіпає діяльність, хоча він постійно здійснює її.
  • 4.21
    Вільний від матеріалістичних забаганок, він контролює ум та розум, не прагне мирських досягнень і задоволений лише необхідним для підтримання фізичного тіла. Якою б він діяльністю не займався, не наволікає на себе гріха.
  • 4.22
    Він приймає тільки те, що приходить без особливих зусиль, не підпадає впливам страждання чи насолоди й нікому не заздрить. Він врівноважений, не занадто радіє успіхам і не журиться від невдач. Жодна діяльність не здатна його поневолити.
  • 4.23
    Коли позбавлений прив’язаностей, стверджений у духовній науці та вільний від влади матерії йоґ, виконує діяльність, присвячуючи її Всевишньому, всі наслідки його діяльності остаточно розвіюються.
  • 4.24
    Жертовний черпачок, дари, що використовуються у процесі офірування, яке править священнослужитель, а також жертовний вогонь — все це має природу Брахмана, Абсолюту. Хто повністю присвятив себе діяльності для задоволення Всевишнього, той неодмінно досягне Його.
  • 4.25
    Деякі йоґи пропонують жертви напівбогам всесвіту, а інші приносять дари в офіру Найвищій Сутності.
  • 4.26
    Дехто жертвує чуття (слух, дотик, нюх, зір та смак) вогнищу самоприборкання. Інші віддають об’єкти чуття вогню самих чуттів.
  • 4.27
    Деякі йоґи пропонують вогнищу самоконтролю, розпаленому духовним знанням, діяльність чуттів і десять пран, життєвих потоків тіла.
  • 4.28
    Заради просвітлення деякі жертвують своє майно. Інші практикують аскезу, додержуючись суворих обітниць. Деякі йдуть шляхом восьмиступеневої містичної йоґи, а інші здійснюють «офірування знанням», вивчаючи Веди.
  • 4.29
    Деякі йоґи практикують пранаяму (вгамування життєвої сили). Вони приносять в жертву прану (повітря, що видихають) апані (повітрю, що вдихають), і навпаки. Поступово зупиняючи обидва потоки, вони входять в містичний транс. Інші, обмежуючи себе в їжі, приносять прану (життєву силу) в жертву самій прані.
  • 4.30
    Всі вони знають метод і мету жертвування (яґ’ї) і, виконуючи жертвопринесення, очищуються від гріхів. Результат яґ’ї, подібний до нектару безсмертя, підносить їх на один із планів одвічного духовного буття.
  • 4.31
    О Арджуно, найвеличніший із Куру! Хто не приносить жертв, той не знає щастя за цього життя на Землі, не кажучи вже про наступне.
  • 4.32
    Веди описують безліч видів жертвопринесень для людей, схильних до різноманітної діяльності. Усвідомлюючи це, ти сягнеш звільнення.
  • 4.33
    О, Арджуно, караючий ворогів! Віддана в офіру свідомість вища за принесені у жертву матеріальні об’єкти. Знай, о Партхо, що вінець будь-якої діяльності — здобуття духовного знання, свідомості Крішни.
  • 4.34
    Це знання ти зможеш осягнути милістю духовного учителя. Смиренно звертайся до нього і сердечно запитуй, щиро прислужуючи йому. Тільки той, хто має справжній духовний досвід, здатен передати його іншим.
  • 4.35
    Просвітлений цим знанням, о Пандаво, ти не втрапиш знову до тенет ілюзії цього світу, бо зрозумієш духовну природу, яка єднає всіх живих істот і усвідомиш, що кожна з них пов’язана зі Мною.
  • 4.36
    І навіть якщо до того ти був найгіршим грішником, на кораблі духовного знання ти безумовно подолаєш безодню страждань.
  • 4.37
    О Арджуно! Як вогонь спопеляє дерево, так само і полум’я трансцендентного знання дотла спалює всі наслідки мирської діяльності.
  • 4.38
    У цьому світі немає нічого чистішого за духовне знання. У певний час воно з’являється в серці того, хто сягнув успіху на шляху йоґи.
  • 4.39
    Хто має віру до слів писань, хто прагне збагнути істину і кому вдалося приборкати свої чуття, той неодмінно отримає божественне знання і потім скоро сягне справжнього умиротворення.
  • 4.40
    Та невіглас не вірить Моїм словам, постійно сумнівається і тому приречений на поразку. Душа, яка підвладна сумнівам, не знає щастя ні в цьому житті, ані в наступному.
  • 4.41
    О Дхананджає, хто обрав шлях некорисливої діяльності та зрікся усього мирського, хто розвіяв пітьму сумнівів світлом божественного знання та усвідомив свою духовну природу, того ніколи не поневолять наслідки його діяльності.
  • 4.42
    Тому, о Бгарато, мечем знання розітни вузол сумнівів у твоєму серці, який породило невігластво. Вставши на шлях йоґи, піднесись духом і вступай до бою!
Слухати цю главу в аудіо Подякувати / зробити донат Назад до початку тексту
Змiст:
1. ОГЛЯД АРМІЙ
Sainya-darsana
2. ДУША ПОСЕРЕД МАТЕРІЇ
Sankhya-yoga
3. ЙОГА ДІЯЛЬНОСТІ
Karma-yoga
4. ЙОГА НАБУТТЯ ДУХОВНОГО ЗНАННЯ
Jnana-yoga
5. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗРЕЧЕННІ
Karma-sannyasa-yoga
6. МЕДИТАТИВНА ЙОГА
Dhyana-yoga
7. ОСЯГНЕННЯ АБСОЛЮТУ І ЙОГО ЕНЕРГІЙ
Jnana-vijnana-yoga
8. ОСЯГНЕННЯ НАЙВИЩОЇ РЕАЛЬНОСТІ
Taraka-brahma-yoga
9. ТАЄМНИЙ СКАРБ ВІДДАНОСТІ
Raja-guhya-yoga
10. ВЕЛИЧ І КРАСА ГОСПОДА
Vibhuti-yoga
11. СПОГЛЯДАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ОБРАЗУ
Visva-rupa-darsana-yoga
12. ЙОГА ВІДДАНОСТІ
Bhakti-yoga
13. ПІДВЛАДНЕ ТА ДОМІНУЮЧЕ НАЧАЛА
Prakrti-purusa-viveka-yoga
14. ТРИ ГУНИ МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ
Gunatraya-vibhaga-yoga
15. НАЙВИЩА ОСОБА
Purusottama-yoga
16. БОЖЕСТВЕННІ ТА ДЕМОНІЧНІ ЯКОСТІ
Daivasura-sampad-vibhaga-yoga
17. ТРИ ВИДИ ВІРИ
Sraddhatraya-vibhaga-yoga
18. ЙОГА ЗВІЛЬНЕННЯ
Moksa-yoga