Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
Йога відданності
Bhakti-yoga
ГЛАВА 12
Йога відданності
Bhakti-yoga
ГЛАВА 12
Наступна глава:
13. Підвладне та домінуюче начала
Prakrti-purusa-viveka-yoga
Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
  • 12.1
    Арджуна запитав: Хто краще практикує йоґу — ті, хто з любов’ю служать Тобі, чи ті, хто зосереджуються на безособовому Брахмані, що перебуває за межами світу матерії?
  • 12.2
    Всевишній відповів: Хто спрямував усі помисли до Мене і постійно з глибокою вірою поклоняється Мені, того Я визнаю найкращим серед йоґів.
  • 12.3
    А зосереджені на Моєму аспекті Брахмана шанують Мене як Того, Кого неможливо описати, нетлінного, непроявленого, всюдисущого, незбагненного, транс- цендентного, непорушного. Контролюючи свої почуття, ставлячись однаково до кожного та діючи на благо всіх живих істот, вони осягають Мене таким.
  • 1.4-6

    У цій армії вправні лучники, рівні в бою Бгімі та Арджуні, а також решта видатних воїнів: Сатьякі, цар Вірата, могутній воїн Друпада, Дгріштакету, Чекітана, доблесний цар Каші, Пуруджит, Кунтібгоджа, шляхетний цар Шайб’я, відважний Юдгаманью, могутній герой Уттамауджа, Абгіманью та сини Драупаді. Безперечно, усі вони, — видатні воїни.

  • 1.7
    О найліпший з-поміж двічі народжених, послухай-но також про видатних воєначальників моїх армій. Зараз я назву тобі їх поіменно!

  • 1.8-9

    О шановний, серед них Бгішма та Карна, непереможний Кріпачар’я, Ашваттхама, Джаядратха, Вікарна, син Сомадатти, Бгурішрава, а також інші воїни, досвідчені у мистецтві війни. Усі вони вправно володіють різноманітними видами зброї, завзяті в бою і готові віддати за мене свої життя.

  • 1.10
    Сила нашого війська безмежна завдяки надійному захисту Бгішми, тоді як сила війська Пандавів, котре захищає Бгіма — обмежена.

  • 1.11
    Зважаючи на це, всі ми, на всіх стратегічних позиціях під час бою, маємо ретельно оберігати Бгішму.
  • 1.12
    Тоді Бгішма, старійшина династії Куру, бажаючи додати натхнення Дурйодгані, голосно засурмив у свою мушлю, що звуком нагадувала левиний рик.

  • 1.13
    Тієї ж миті, створюючи страшенний шум, разом зазвучали мушлі, барабани, роги та литаври.

  • 1.14
    Тоді Господь Шрі Крішна й Арджуна постали у своїй величній колісниці, запряженій білими кіньми, та засурмили у свої божественні мушлі.

  • 1.15
    Господь Хрішікеша (Шрі Крішна) засурмив у Свою мушлю Панчаджанью, Дгананджая (Арджуна) — в мушлю Девадатту. А Бгімасена, ненаситний їдець, відомий своїми славетними подвигами, засурмив у величезну мушлю Паундру.

  • 1.16
    Цар Юдгіштхіра, син Кунті, засурмив у мушлю Анантавіджаю. Накула засурмив у Суґгошу, а Сахадева — у Маніпушпаку.

  • 1.17-18

    О повелителю Землі! Вправний лучник Кашіраджа, досвідчений воїн Шікханді, Дгріштадьюмна, цар Вірата, непереможний Сатьякі, цар Друпада, сини Драупаді та могутній Абгіманью, син Субгадри, також засурмили у свої мушлі.

  • 1.19
    Наче грім, звук цих мушель розкотився небом і землею, примусивши здригнутися серця синів Дгрітараштри.

  • 1.20
    О царю! Коли настав час пускати стріли, Арджуна, стоячи в колісниці, прикрашеній стягом із зображенням Ханумана, підняв свій лук і приготувався стріляти. Та, глянувши на твоїх синів, що стояли вишикувані до бою, він звернувся до Господа.

  • 1.21-23

    Арджуна сказав: Непогрішимий! Виведи мою колісницю поміж двох армій, щоб мені розгледіти воїнів, які хочуть зійтися з нами уцій великій битві. Я хочу побачити, хто прийняв бік зловмисного Дурйодгани.

  • 1.24-25
    Санджая сказав: О нащадку Бгарати, на прохання Арджуни Крішна вивів їх чудову колісницю і зупинив поміж двох армій. Поставши перед Бгішмою, Дроною та іншими правителями, Господь сказав Арджуні: «Поглянь же, Партхо, на усіх цих Кауравів».
  • 1.26
    І тоді зміг Арджуна розгледіти серед обох армій старійшин своїх родів, своїх дядьків, наставників, братів, синів, своїх онуків і тестів, друзів і благодійників.

  • 1.27
    Побачивши родичів та близьких на ратнім полі, серце Арджуни сповнилося жалем, і, вражений горем, він промовив.

  • 1.28
    Арджуна сказав: О Крішно! Я бачу родичів та друзів, які зібралися тут, жадаючи бою, і через це у мене пересихає в роті та сили полишають тіло.
  • 1.29
    Моє тіло тремтить, волосся стає дибки. Моя шкіра немов палає у вогні, а лук Ґандіва вислизає з рук.

  • 1.30
    О Кешаво! Мої ноги підкошуються, мій ум збентежений, повсюди я бачу одні лиш недобрі знаки.
  • 1.31
    न च श्रेयोऽनुपश्यामि हत्वा स्वजनमाहवे ।
    न काङ्क्षे विजयं कृष्ण न च राज्यं सुखानि च ॥३१॥

    I do not see any good in killing my kinsmen in this battle. O Krishna, I have no wish for victory or to enjoy a kingdom.

  • 1.32-34

    किं नो राज्येन गोविन्द किं भोगैर्जीवितेन वा ।

    येषामर्थे काङ्क्षितं नो राज्यं भोगाः सुखानि च ॥३२॥

    त इमेऽवस्थिता युद्धे प्राणांस्त्यक्त्वा धनानि च ।

    आचार्याः पितरः पुत्रास्तथैव च पितामहाः ॥३३॥

    मातुलाः श्वशुराः पौत्राः श्यालाः सम्बन्धिनस्तथा ।

    एतान्न हन्तुमिच्छामि घ्नतोऽपि मधुसूदन ॥३४॥


    O Govinda, if those for whom we desire all this — teachers, paternal and maternal elders, sons, grandfathers, fathers-in-law, grandsons, brothers-in- law, and other relatives — are about to risk their wealth and lives in battle, of what value is our kingdom and its royal pleasures, or even life itself? O Madhusudan, I do not wish to kill them even though I, myself, may be killed.

  • 1.35
    अपि त्रैलोक्यराज्यस्य हेतोः किं नु महीकृते ।
    निहत्य धार्तराष्ट्रान्नः का प्रीतिः स्याज्जनार्दन ॥३५॥

    O Janardan, even if we gain sovereignty over the three worlds, not to speak of ruling the earth, how can we be happy if we kill the sons of Dhrtarastra?

  • 1.36
    पापमेवाश्रयेदस्मान् हत्वैतानाततायिनः ।
    तस्मान्नार्हा वयं हन्तुं धार्तराष्ट्रान् स्वबान्धवान् ।
    स्वजनं हि कथं हत्वा सुखिनः स्याम माधव ॥ ३६ ॥

    Only sin will befall us if we slay our teachers and guardians, though they be our adversaries. We cannot take the lives of our own relatives, the sons of Dhrtarastra. O Madhava, how can we be happy by killing our kinsmen?

  • 1.37, 38

    यद्यप्येते न पश्यन्ति लोभोपहतचेतसः ।

    कुलक्षयकृतं दोषं मित्रद्रोहे च पातकम् ॥३७॥

    कथं न ज्ञेयमस्माभिः पापादस्मान्निवर्तितुम् ।

    कुलक्षयकृतं दोषं प्रपश्यद्भिर्जनार्दन ॥३८॥


    Although they, overwhelmed with greed, cannot see the sin of betraying one’s friends and destroying the dynasty, O Janardan, how can we not refrain from this heinous act, being in full knowledge of the consequences?

  • 1.39
    कुलक्षये प्रणश्यन्ति कुलधर्माः सनातनाः ।
    धर्मे नष्टे कुलं कृत्स्नमधर्मोऽभिभवत्युत ॥३९॥

    With the decline of the dynasty, its religious traditions are lost. When religious practices are lost, irreligion overcomes the entire dynasty.

  • 1.40
    अधर्माभिभवात्कृष्ण प्रदुष्यन्ति कुलस्त्रियः ।
    स्त्रीषु दुष्टासु वार्ष्णेय जायते वर्णसङ्करः ॥४०॥

    O Krishna, descendant of the Vrsni dynasty, when the dynasty is thus overcome by irreligion, the women of the family become corrupt and adulterated progeny is the result.
  • 1.41
    सङ्करो नरकायैव कुलघ्नानां कुलस्य च ।
    पतन्ति पितरो ह्येषां लुप्तपिण्डोदकक्रियाः ॥४१॥

    Adulterated progeny forces both the family and its aggressors into a hellish existence. The same fate befalls their ancestors, because regular offerings of food and water to them cease.

  • 1.42
    दोषैरेतैः कुलघ्नानां वर्णसङ्करकारकैः ।
    उत्साद्यन्ते जातिधर्माः कुलधर्माश्च शाश्वताः ॥४२॥

    Such heinous acts by the destroyers of the dynasty are the cause of adulterated progeny, ruining the culture of a civilized society and noble lineage.

  • 1.43
    उत्सन्नकुलधर्माणां मनुष्याणां जनार्दन ।
    नरके नियतं वासो भवतीत्यनुशुश्रुम ॥४३॥

    O Janardan, we have heard that persons whose familial, social and religious traditions are disrupted dwell always in hell.

  • 1.44
    अहो बत महत्पापं कर्तुं व्यवसिता वयम् ।
    यद्राज्यसुखलोभेन हन्तुं स्वजनमुद्यताः ॥४४॥

    Alas, what a grave sin we have resolved to commit! Driven by greed for trifling royal happiness, we are about to slay our own kinsmen.

  • 1.45
    यदि मामप्रतीकारमशस्त्रं शस्त्रपाणयः ।
    धार्तराष्ट्रा रणे हन्युस्तन्मे क्षेमतरं भवेत् ॥४५॥

    If, unarmed and unresisting, I am killed on this battlefield by the armed sons of Dhrtarastra, that will be more auspicious for me.

  • 1.46
    सञ्जय उवाच ।
    एवमुक्त्वार्जुनः संख्ये रथोपस्थ उपाविशत् ।
    विसृज्य सशरं चापं शोकसंविग्नमानसः ॥४६॥

    Sanjaya said: There, on the battlefield, speaking these words, Arjuna cast aside his bow and arrows and sat down on the chariot, his heart filled with sadness.

Змiст: