Question 1

Answer

Арджуна запитав: Хто краще практикує йоґу — ті, хто з любов’ю служать Тобі, чи ті, хто зосереджуються на безособовому Брахмані, що перебуває за межами світу матерії?

Question 2

Answer

Всевишній відповів: Хто спрямував усі помисли до Мене і постійно з глибокою вірою поклоняється Мені, того Я визнаю найкращим серед йоґів.

Question 3

Answer

А зосереджені на Моєму аспекті Брахмана шанують Мене як Того, Кого неможливо описати, нетлінного, непроявленого, всюдисущого, незбагненного, транс- цендентного, непорушного. Контролюючи свої почуття, ставлячись однаково до кожного та діючи на благо всіх живих істот, вони осягають Мене таким.

Question 4

1.4-6

Answer

У цій армії вправні лучники, рівні в бою Бгімі та Арджуні, а також решта видатних воїнів: Сатьякі, цар Вірата, могутній воїн Друпада, Дгріштакету, Чекітана, доблесний цар Каші, Пуруджит, Кунтібгоджа, шляхетний цар Шайб’я, відважний Юдгаманью, могутній герой Уттамауджа, Абгіманью та сини Драупаді. Безперечно, усі вони, — видатні воїни.

Question 5

Answer

О найліпший з-поміж двічі народжених, послухай-но також про видатних воєначальників моїх армій. Зараз я назву тобі їх поіменно!

Question 6

1.8-9

Answer

О шановний, серед них Бгішма та Карна, непереможний Кріпачар’я, Ашваттхама, Джаядратха, Вікарна, син Сомадатти, Бгурішрава, а також інші воїни, досвідчені у мистецтві війни. Усі вони вправно володіють різноманітними видами зброї, завзяті в бою і готові віддати за мене свої життя.

Question 7

Answer

Сила нашого війська безмежна завдяки надійному захисту Бгішми, тоді як сила війська Пандавів, котре захищає Бгіма — обмежена.

Question 8

Answer

Зважаючи на це, всі ми, на всіх стратегічних позиціях під час бою, маємо ретельно оберігати Бгішму.

Question 9

Answer

Тоді Бгішма, старійшина династії Куру, бажаючи додати натхнення Дурйодгані, голосно засурмив у свою мушлю, що звуком нагадувала левиний рик.

Question 10

Answer

Тієї ж миті, створюючи страшенний шум, разом зазвучали мушлі, барабани, роги та литаври.

Question 11

Answer

Тоді Господь Шрі Крішна й Арджуна постали у своїй величній колісниці, запряженій білими кіньми, та засурмили у свої божественні мушлі.

Question 12

Answer

Господь Хрішікеша (Шрі Крішна) засурмив у Свою мушлю Панчаджанью, Дгананджая (Арджуна) — в мушлю Девадатту. А Бгімасена, ненаситний їдець, відомий своїми славетними подвигами, засурмив у величезну мушлю Паундру.

Question 13

Answer

Цар Юдгіштхіра, син Кунті, засурмив у мушлю Анантавіджаю. Накула засурмив у Суґгошу, а Сахадева — у Маніпушпаку.

Question 14

1.17-18

Answer

О повелителю Землі! Вправний лучник Кашіраджа, досвідчений воїн Шікханді, Дгріштадьюмна, цар Вірата, непереможний Сатьякі, цар Друпада, сини Драупаді та могутній Абгіманью, син Субгадри, також засурмили у свої мушлі.

Question 15

Answer

Наче грім, звук цих мушель розкотився небом і землею, примусивши здригнутися серця синів Дгрітараштри.

Question 16

Answer

О царю! Коли настав час пускати стріли, Арджуна, стоячи в колісниці, прикрашеній стягом із зображенням Ханумана, підняв свій лук і приготувався стріляти. Та, глянувши на твоїх синів, що стояли вишикувані до бою, він звернувся до Господа.

Question 17

1.21-23

Answer

Арджуна сказав: Непогрішимий! Виведи мою колісницю поміж двох армій, щоб мені розгледіти воїнів, які хочуть зійтися з нами уцій великій битві. Я хочу побачити, хто прийняв бік зловмисного Дурйодгани.

Question 18

1.24-25

Answer

Санджая сказав: О нащадку Бгарати, на прохання Арджуни Крішна вивів їх чудову колісницю і зупинив поміж двох армій. Поставши перед Бгішмою, Дроною та іншими правителями, Господь сказав Арджуні: «Поглянь же, Партхо, на усіх цих Кауравів».

Question 19

Answer

І тоді зміг Арджуна розгледіти серед обох армій старійшин своїх родів, своїх дядьків, наставників, братів, синів, своїх онуків і тестів, друзів і благодійників.

Question 20

Answer

Побачивши родичів та близьких на ратнім полі, серце Арджуни сповнилося жалем, і, вражений горем, він промовив.

Question 21

Answer

Арджуна сказав: О Крішно! Я бачу родичів та друзів, які зібралися тут, жадаючи бою, і через це у мене пересихає в роті та сили полишають тіло.

Question 22

Answer

Моє тіло тремтить, волосся стає дибки. Моя шкіра немов палає у вогні, а лук Ґандіва вислизає з рук.

Question 23

Answer

О Кешаво! Мої ноги підкошуються, мій ум збентежений, повсюди я бачу одні лиш недобрі знаки.

Question 24

Answer

न च श्रेयोऽनुपश्यामि हत्वा स्वजनमाहवे ।
न काङ्क्षे विजयं कृष्ण न च राज्यं सुखानि च ॥३१॥

I do not see any good in killing my kinsmen in this battle. O Krishna, I have no wish for victory or to enjoy a kingdom.

Question 25

1.32-34

Answer

किं नो राज्येन गोविन्द किं भोगैर्जीवितेन वा ।

येषामर्थे काङ्क्षितं नो राज्यं भोगाः सुखानि च ॥३२॥

त इमेऽवस्थिता युद्धे प्राणांस्त्यक्त्वा धनानि च ।

आचार्याः पितरः पुत्रास्तथैव च पितामहाः ॥३३॥

मातुलाः श्वशुराः पौत्राः श्यालाः सम्बन्धिनस्तथा ।

एतान्न हन्तुमिच्छामि घ्नतोऽपि मधुसूदन ॥३४॥

O Govinda, if those for whom we desire all this — teachers, paternal and maternal elders, sons, grandfathers, fathers-in-law, grandsons, brothers-in- law, and other relatives — are about to risk their wealth and lives in battle, of what value is our kingdom and its royal pleasures, or even life itself? O Madhusudan, I do not wish to kill them even though I, myself, may be killed.

Question 26

Answer

अपि त्रैलोक्यराज्यस्य हेतोः किं नु महीकृते ।
निहत्य धार्तराष्ट्रान्नः का प्रीतिः स्याज्जनार्दन ॥३५॥

O Janardan, even if we gain sovereignty over the three worlds, not to speak of ruling the earth, how can we be happy if we kill the sons of Dhrtarastra?

Question 27

Answer

पापमेवाश्रयेदस्मान् हत्वैतानाततायिनः ।
तस्मान्नार्हा वयं हन्तुं धार्तराष्ट्रान् स्वबान्धवान् ।
स्वजनं हि कथं हत्वा सुखिनः स्याम माधव ॥ ३६ ॥

Only sin will befall us if we slay our teachers and guardians, though they be our adversaries. We cannot take the lives of our own relatives, the sons of Dhrtarastra. O Madhava, how can we be happy by killing our kinsmen?

Question 28

1.37, 38

Answer

यद्यप्येते न पश्यन्ति लोभोपहतचेतसः ।

कुलक्षयकृतं दोषं मित्रद्रोहे च पातकम् ॥३७॥

कथं न ज्ञेयमस्माभिः पापादस्मान्निवर्तितुम् ।

कुलक्षयकृतं दोषं प्रपश्यद्भिर्जनार्दन ॥३८॥

Although they, overwhelmed with greed, cannot see the sin of betraying one’s friends and destroying the dynasty, O Janardan, how can we not refrain from this heinous act, being in full knowledge of the consequences?

Question 29

Answer

कुलक्षये प्रणश्यन्ति कुलधर्माः सनातनाः ।
धर्मे नष्टे कुलं कृत्स्नमधर्मोऽभिभवत्युत ॥३९॥

With the decline of the dynasty, its religious traditions are lost. When religious practices are lost, irreligion overcomes the entire dynasty.

Question 30

Answer

अधर्माभिभवात्कृष्ण प्रदुष्यन्ति कुलस्त्रियः ।
स्त्रीषु दुष्टासु वार्ष्णेय जायते वर्णसङ्करः ॥४०॥

O Krishna, descendant of the Vrsni dynasty, when the dynasty is thus overcome by irreligion, the women of the family become corrupt and adulterated progeny is the result.

Question 31

Answer

सङ्करो नरकायैव कुलघ्नानां कुलस्य च ।
पतन्ति पितरो ह्येषां लुप्तपिण्डोदकक्रियाः ॥४१॥

Adulterated progeny forces both the family and its aggressors into a hellish existence. The same fate befalls their ancestors, because regular offerings of food and water to them cease.

Question 32

Answer

दोषैरेतैः कुलघ्नानां वर्णसङ्करकारकैः ।
उत्साद्यन्ते जातिधर्माः कुलधर्माश्च शाश्वताः ॥४२॥

Such heinous acts by the destroyers of the dynasty are the cause of adulterated progeny, ruining the culture of a civilized society and noble lineage.

Question 33

Answer

उत्सन्नकुलधर्माणां मनुष्याणां जनार्दन ।
नरके नियतं वासो भवतीत्यनुशुश्रुम ॥४३॥

O Janardan, we have heard that persons whose familial, social and religious traditions are disrupted dwell always in hell.

Question 34

Answer

अहो बत महत्पापं कर्तुं व्यवसिता वयम् ।
यद्राज्यसुखलोभेन हन्तुं स्वजनमुद्यताः ॥४४॥

Alas, what a grave sin we have resolved to commit! Driven by greed for trifling royal happiness, we are about to slay our own kinsmen.

Question 35

Answer

यदि मामप्रतीकारमशस्त्रं शस्त्रपाणयः ।
धार्तराष्ट्रा रणे हन्युस्तन्मे क्षेमतरं भवेत् ॥४५॥

If, unarmed and unresisting, I am killed on this battlefield by the armed sons of Dhrtarastra, that will be more auspicious for me.

Question 36

Answer

सञ्जय उवाच ।
एवमुक्त्वार्जुनः संख्ये रथोपस्थ उपाविशत् ।
विसृज्य सशरं चापं शोकसंविग्नमानसः ॥४६॥

Sanjaya said: There, on the battlefield, speaking these words, Arjuna cast aside his bow and arrows and sat down on the chariot, his heart filled with sadness.