Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
Медитативна йога
Dhyana-yoga
ГЛАВА 6
Медитативна йога
Dhyana-yoga
ГЛАВА 6
Тлумачення змісту санскритських віршів: Б. Р. Шрідгар Свамі
Переклад на українську: Олеся Чарівна (Ґаятрі)
Текст читав: Сергій Голумбівський
Ілюстрації: Олексій Shakll Чебикін
  • 6.1
    Всевишній сказав: Хто виконує свої обов’язки не заради наслідків діяльності, той справжній санньясі і йоґ. Мало відмовитися від звершення вогняних жертвувань, щоби стати санньясі, так само недостатньо припинити діяльність, щоби стати йогом.
  • 6.2
    Знай же, Арджуно, що  санньяса  (довершене зречення) — це і є справжня йога, бо той, хто не зрікся чуттєвих бажань, не може стати йоґом.
  • 6.3
    Для початківців практики медитативної йоґи — приписана діяльність. А хто сягнув високих ступенів медитації, тому слід перебувати у спокої заради отримання повноти зосередженості.
  • 6.4

    Коли йоґа перестають вабити чуттєві утіхи та прагнення здобути плоди своєї діяльності, він досягає високого рівня йоґи та перемагає матеріальні бажання.

  • 6.5
    Спрямований до пізнання істини ум звеличує людину, проте ум, що схиляється до чуттєвих утіх, провадить її до падіння. Ум здатен бути як другом душі, так і її ворогом.
  • 6.6

    Тому, хто підкорив собі ум, той стає найкращим другом. Але для того, хто не здатен його контролювати, ум стає найпідступнішим ворогом.

  • 6.7
    Йоґ, який підкорив свій ум, завжди спокійний і заглиблений в усвідомлення духовної реальності. Він байдужий до проявів двоїстості, таких як холод і спека, задоволення і страждання, шана і безчестя.
  • 6.8
    Йоґом достойно зватися тому, чиє серце задоволене лише вивченням священних писань та отриманням духовних одкровень, хто повністю приборкав усі чуття і, постійно перебуваючи в нематеріальній свідомості, однаковими очима дивиться на пісок, камінь чи золото.
  • 6.9
    Та ще більш величним є той, хто однаково ставиться до друзів, ворогів та посередників між ворогуючими; до заздрісників та благодійників, до сторонніх людей і рідних, до праведників і грішників.
  • 6.10
    Зосередившись на усвідомленні душі та Наддуші (Параматми), йоґ має жити самотньо в безлюдному місці, контролюючи ум і тіло, вільний від бажань та примарного почуття власності, цілковито занурившись в духовне самоусвідомлення.
  • 6.11,12
    Для медитації йоґ повинен облаштуватися в чистому місці. Для цього потрібно взяти траву куша, накрити її оленячою шкірою та тканиною. Сидіння має бути не надто високим і не надто низьким. Сівши, йому слід заспокоїти ум та чуття і повністю очистити серце від усього мирського.
  • 6.13,14
    Сівши прямо, тримаючи спину, голову і шию непорушно, йоґ має зосередити увагу на кінчику носа, ні на що не відволікаючись. Умиротворений, безстрашний, суворо дотримуючись обітниці безшлюб’я, він має постійно думати про Мене, практикуючи йоґу в настрої цілковитої відданості Мені.
  • 6.15
    Перебуваючи у постійній медитації, йоґ відволікає ум від усього мирського. Так він стає умиротвореним, позбувається впливу матерії, а згодом сягає Мене.
  • 6.16
    О Арджуно, йоґом не зможе стати той, хто переїдає або недоїдає, хто спить надто мало чи надто багато.
  • 6.17

    А хто дотримується розпорядку прийому їжі, сну, роботи та відпочинку, той, практикуючи йоґу, здатен перевершити страждання.

  • 6.18
    Хто підкорив помисли свого ума, позбувся будь-яких чуттєвих бажань і постійно зосереджений на своїй духовній сутності, той вважається ствердженим в практиці йоґи.
  • 6.19
    Як полум’я свічі не мерехтить у безвітряному місці, так і ум йоґа, зосередженого на спогляданні свого духовного «я», залишається непорушним.
  • 6.20
    Повністю присвятивши себе практиці, йоґ набуває умиротворення і чуттєві бажання полишають його. Він стає щасливим у внутрішньому світі, споглядаючи Найвищу Душу у своєму чистому серці.
  • 6.21
    Одухотвореним розумом він пізнає безмежне духовне щастя, яке недоступне матеріальним чуттям, і вже ніколи не відхиляється від істини.
  • 6.22
    Усвідомивши, що ціль духовного шляху і є найбільшим досягненням, він не втрачає самовладання навіть перед лицем тяжких випробувань.
  • 6.23
    Знай: йоґою зветься практика, що дарує перемогу над стражданнями. Потрібно практикувати йоґу з твердою рішучістю і не відхиляючись від обраного шляху.
  • 6.24
    Необхідно повністю очистити ум від чуттєвих бажань, і таким чином приборкати всі чуття та їх прояви.
  • 6.25
    Крок за кроком, цілеспрямованим розумом необхідно заспокоїти ум, займаючи його виключно усвідомленням духовної сутності, не відволікаючись ні на що інше.
  • 6.26
    Яка б мирська ціль не зачарувала нестійкий і мінливий ум, його потрібно повертати до практики самоусвідомлення, підкоряючи інтересам душі.
  • 6.27
    Приборкавши свій ум, йоґ отримує умиротворення та осягає найвище трансцендентне щастя. Усвідомивши себе душею, він позбувається впливу матерії та звільняється від усіх гріхів.
  • 6.28
    Йоґ, який неухильно іде духовним шляхом, звільнившись від матеріальної скверни, сягає безмежного блаженства, усвідомлюючи трансцендентну Реальність.
  • 6.29
    Він бачить присутність Вищої Душі в кожній живій істоті, а всіх живих істот — у Всевишньому. Хто справді перебуває у стані йоґи, той усвідомлює присутність Господа скрізь і за будь-яких обставин.
  • 6.30
    Хто бачить Мене в усьому, а усе — в Мені, той ніколи не втратить Мене, і Я ніколи його не покину.
  • 6.31
    Йоґ, котрий збагнув Мене як Найвищу Душу, Яка є в серці кожного, і непохитно відданий Мені Єдиному, завжди перебуває зі Мною.
  • 6.32
    Арджуно, того, хто ставиться до інших, як до себе самого в щасті і в біді, Я вважаю найліпшим із йоґів.
  • 6.33
    Арджуна сказав: О Мадгусудано! Ум за своєю природою настільки бентежний, що я не можу уявити, як зберегти згадану Тобою врівноваженість у йозі.
  • 6.34
    О Крішно, ум невгамовний, мінливий, впертий і дуже сильний. Мені здається, що приборкати його складніше, аніж скеровувати вітер.
  • 6.35
    Всевишній відповів: Безсумнівно, доблесний Арджуно, нестійкий ум контролювати надзвичайно важко. Та все ж, сину Кунті, цього можна досягнути постійною практикою і зреченням світу матерії.
  • 6.36
    Важко досягти успіху в йозі, маючи неконтрольований ум. А хто приборкав свій ум, той неодмінно досягне успіху.
  • 6.37
    Арджуна запитав: О Крішно! Що буде з тим, хто з вірою почав практикувати йоґу, але через неприборканий ум покинув цей шлях, так і не сягнувши довершеності?
  • 6.38
    О могутньорукий Крішно! Чи не згине, як розірвана хмарина, той, хто ставши жертвою ілюзії, покинув шлях йоґи, не знайшовши притулку ні у цьому, ані у вищому світі?
  • 6.39
    О Крішно, ніхто крім Тебе не зможе розвіяти мої сумніви. Будь ласка, позбав мене їх назавжди!
  • 6.40
    Всевишній відповів: О Партхо! Йоґ, який не сягнув довершеності, нічого не втрачає ні в матеріальному, ані в духовному світі. Того, хто щиро шукає Істину, ніколи не спіткає лиха доля.
  • 6.41
    Після довгих років життя на райських планетах матеріального світу, що доступні лише для тих, котрі роблять добрі справи, він народиться в сім’ї праведників чи багатих людей, або ж у родині, що має і праведність, і достаток.
  • 6.42
    Також він може народитися в сім’ї людей, наділених духовною мудрістю, які присвятили себе практиці йоґи. Таке народження — надзвичайно рідкісне.
  • 6.43
    У наступному втіленні він отримає ту духовну свідомість, якої сягнув раніше, і продовжить свій шлях до найвищої цілі, о сину Куру.
  • 6.44
    Він природним чином схильний до духовної практики, якою займався в минулих життях. Цікавлячись виключно Істиною за межами народження і смерті, яка й складає суть йоги, він перевершує послідовників ритуальних догматів Вед, котрі прагнуть отримати мирські блага.
  • 6.45
    Зі щирою старанністю провадячи свій шлях, він повністю звільняється від матеріальної скверни. Після багатьох життів, присвячених практиці йоґи, він сягає усвідомлення себе душею, а потім визнається достойним споглядати Найвищу Душу.
  • 6.46
    सञ्जय उवाच ।
    एवमुक्त्वार्जुनः संख्ये रथोपस्थ उपाविशत् ।
    विसृज्य सशरं चापं शोकसंविग्नमानसः ॥४६॥

    Sanjaya said: There, on the battlefield, speaking these words, Arjuna cast aside his bow and arrows and sat down on the chariot, his heart filled with sadness.

  • 6.47
    Проте, найвеличнішим з-поміж усіх йоґів Я вважаю того, хто душею та умом, з вірою і любов’ю повністю присвячує себе Мені та постійно думає про Мене, хто сповнений віри в настанови богонатхненних писань, і з любов’ю служить Мені.
Слухати цю главу в аудіо Подякувати / зробити донат Назад до початку тексту
Змiст:
1. ОГЛЯД АРМІЙ
Sainya-darsana
2. ДУША ПОСЕРЕД МАТЕРІЇ
Sankhya-yoga
3. ЙОГА ДІЯЛЬНОСТІ
Karma-yoga
4. ЙОГА НАБУТТЯ ДУХОВНОГО ЗНАННЯ
Jnana-yoga
5. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗРЕЧЕННІ
Karma-sannyasa-yoga
6. МЕДИТАТИВНА ЙОГА
Dhyana-yoga
7. ОСЯГНЕННЯ АБСОЛЮТУ І ЙОГО ЕНЕРГІЙ
Jnana-vijnana-yoga
8. ОСЯГНЕННЯ НАЙВИЩОЇ РЕАЛЬНОСТІ
Taraka-brahma-yoga
9. ТАЄМНИЙ СКАРБ ВІДДАНОСТІ
Raja-guhya-yoga
10. ВЕЛИЧ І КРАСА ГОСПОДА
Vibhuti-yoga
11. СПОГЛЯДАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ОБРАЗУ
Visva-rupa-darsana-yoga
12. ЙОГА ВІДДАНОСТІ
Bhakti-yoga
13. ПІДВЛАДНЕ ТА ДОМІНУЮЧЕ НАЧАЛА
Prakrti-purusa-viveka-yoga
14. ТРИ ГУНИ МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ
Gunatraya-vibhaga-yoga
15. НАЙВИЩА ОСОБА
Purusottama-yoga
16. БОЖЕСТВЕННІ ТА ДЕМОНІЧНІ ЯКОСТІ
Daivasura-sampad-vibhaga-yoga
17. ТРИ ВИДИ ВІРИ
Sraddhatraya-vibhaga-yoga
18. ЙОГА ЗВІЛЬНЕННЯ
Moksa-yoga