Question 1

Answer

Арджуна сказав: О дужорукий герою, переможцю демона Кеші! О Владико чуттів, я хочу збагнути, яка різниця між відчуженістю (тйа̄ґа) та зреченням (санйа̄са).

Question 2

Answer

Всевишній відповів: Мудреці звуть зреченням відмову від матеріалістичної діяльності, яка має за основу задоволення бажань. А свободу від прив’язаності до результатів будь-якої діяльності просвітлені душі називають відчуженістю.

Question 3

Answer

Одні мислителі вважають, що слід відкинути будь-яку діяльність, вбачаючи в ній джерело гріха, а інші наполягають, що ніколи не слід відмовлятися від звершення офірувань, благодійності та подвижництва.

Question 4

Answer

О найліпший із династії Бгарат, послухай тепер Моє судження щодо відчуженості. О тигру серед людей! Писання проголошують, що відчуженість (тйа̄ґа) буває трьох видів.

Question 5

Answer

Ніколи не слід відмовлятися від обов’язків, пов’язаних із жертовністю, благодійністю та подвижництвом. Їх обов’язково треба виконувати, бо вони дарують очищення навіть мудрецям.

Question 6

Answer

Проте, навіть таку діяльність треба здійснювати, не прив’язуючись до неї та не прагнучи втішатися її наслідками. Саме таким є Мій остаточний висновок, сину Кунті.

Question 7

Answer

Відречення від приписаних обов’язків не має виправдання. Відмова здійснювати їх, піддавшись впливу ілюзії, зветься зреченням у невігластві.

Question 8

Answer

Хто відмовляється виконувати свої обов’язки, боячись тілесних незручностей, перебуває в ґуні пристрасті. Діючи так, він ніколи не зможе досягнути плодів справжнього відречення.

Question 9

Answer

О Арджуно, хто виконує приписані повинності як свій обов’язок, без прихильності до їхніх наслідків, здійснює відречення в ґуні благості.

Question 10

18.10

Answer

Людина, що зріклась, стверджена у ґуні благочестя, набуває мудрості та не має сумнівів. Вона не уникає обов’язків, пов’язаних з турботами та не прив’язана до діяльності, що приносить радість.

Question 11

18.11

Answer

Втілена душа ніколи не зможе повністю відмовитися від діяльності. Тому воістину в зреченні є той, хто зрікається плодів своєї діяльності.

Question 12

18.12

Answer

Того, хто прагнув задоволення мирських бажань, після смерті очікують три види наслідків його справ — бажані, небажані та змішані. Проте, душа воістину в зреченні ніколи не зазнає їх.

Question 13

18.13

Answer

О дужорукий герою, Я розповім тобі про п’ять причин, що зумовлюють будь-яку діяльність. Заради того, щоб живі створіння були довершеними у всіх діях, це вчення повністю викладене в писанні санкг’ї — Веданті.

Question 14

18.14

Answer

П’ять причин діяльності це: місце дії (тіло), виконавець (душа, зачарована матерією), знаряддя діяльності (чуття), різноманітні зусилля, а також воля Господа.

Question 15

18.15

Answer

В основі будь-якої дії — праведної чи неправедної, зробленої людиною за допомогою свого тіла, мови та ума, лежать ці п’ять факторів.

Question 16

18.16

Answer

Але невіглас, який вважає, ніби усі дії він робить самостійно, не здатен сприймати реальність у вірному світлі, бо йому бракує розуму.

Question 17

18.17

Answer

Хто позбувся егоїстичної природи та чий розум не заплутаний мирською діяльністю, той, навіть знищуючи увесь світ, нікого насправді не вбиває, і залишається вільним від наслідків своєї діяльності.

Question 18

18.18

Answer

Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — три фактори, що спричиняють діяльність. А три складові діяльності — це засоби досягнення мети (почуття), сама дія та виконавець.

Question 19

18.19

Answer

Знання, діяльність, а також виконавець діяльності бувають трьох видів, відповідно до трьох якостей матеріальної природи. Тепер послухай від Мене про це.

Question 20

18.20

Answer

Знання, яке дає можливість зрозуміти єдину одвічну духовну природу в різноманітних проявах життя, неподільне в розділеному, вважається знанням в благості.

Question 21

18.21

Answer

Знання, яке вважає, що в різних тілах перебувають різні за своєю сутністю душі, слід вважати знанням в ґуні пристрасті.

Question 22

18.22

Answer

А знання, яке через особисті упередження має за основу необґрунтоване піднесення одного виду діяльності над іншими, яке позбавлене розуміння істини та справжнього сенсу життя — мізерне, поверхневе і перебуває в ґуні пітьми.

Question 23

18.23

Answer

Діяльність, до якої закликають писання, діяльність без прихильності, упередженості, відрази чи прагнення до винагород, зветься діяльністю в благості.

Question 24

18.24

Answer

Діяльність, яку здійснює егоїстична особа, докладаючи надмірних зусиль та прагнучи втішатися результатами, зветься діяльністю в ґуні пристрасті.

Question 25

18.25

Answer

Діяльність, яка робиться на основі помилкових думок, не замислюючись про можливі наслідки, яка поневолює результатами, призводить до руйнації та хвороб, яка приносить страждання іншим, а також діяльність, непосильна для того, хто береться її виконати, зветься діяльністю в невігластві.

Question 26

18.26

Answer

Той, хто діє без прихильностей та егоїзму, наполегливо та натхненно, хто спокійно сприймає успіх чи невдачу, зветься діячем в ґуні благості.

Question 27

18.27

Answer

Хто занадто прив'язаний до своєї діяльності, бажає втішатися її наслідками, хто жадібний у помислах та вчинках, підвладний радощам та печалям, зветься діячем у ґуні пристрасті.

Question 28

18.28

Answer

Хто не має духовної цілі, хто матеріалістичний, впертий, віроломний, схильний ображати інших, лінивий, понурий та млявий, той перебуває в ґуні невігластва.

Question 29

18.29

Answer

О завойовнику багатств! Зараз Я детально розповім тобі про три різновиди розуміння та рішучості, що відповідають трьом станам матерії.

Question 30

18.30

Answer

О Партхо, розум у ґуні благочестя розрізняє, що варто робити, а що ні, чого варто боятися, а чого не варто, що поневолює душу, а що провадить її до звільнення.

Question 31

18.31

Answer

Розум у ґуні пристрасті, Партхо, здатен лише частково відрізняти релігію від безбожжя, а добрі вчинки від небажаних.

Question 32

18.32

Answer

О Партхо! Розум у ґуні пітьми бачить матеріальне духовним і, повністю охоплений помилковими уявленнями, сприймає усе протилежним чином.

Question 33

18.33

Answer

Рішучість, яка дозволяє людині постійно практикувати йоґу, контролювати свій ум, життєву силу та почуття, о Партхо, є рішучістю в ґуні благості.

Question 34

18.34

Answer

Проте, о Партхо, той, хто виявляє рішучість у досягненні плодів релігійності, накопичення багатства, чуттєвих утіх і хто прив'язаний до результатів такої діяльності — має рішучість у ґуні пристрасті.

Question 35

18.35

Answer

А рішучість убогих на розум, котра не допомагає перебороти сон, страх, скорботу, зневіру, гординю та хибні уявлення — рішучість безглузда. Вона належить до ґуни невігластва.

Question 36

18.36,37

Answer

О найліпший з-поміж Бгарат! Послухай-но тепер, що Я розповім тобі про три різновиди щастя. Щастя, якого досягають невпинною духовною практикою, звільняє душу від усіх страждань. Спочатку воно схоже на отруту, але потім стає нектаром. Воно відоме як щастя у благості та з'являється завдяки розуму, спрямованому на духовне самоусвідомлення.

Question 37

18.38

Answer

Щастя, що виникає завдяки зіткненню почуттів з їхніми об’єктами, спочатку схоже на нектар, та згодом стає отрутою. Таке щастя походить із пристрасті.

Question 38

18.39

Answer

А щастя від сну, лінощів та дурості, є постійним самообманом, і зветься щастям в невігластві.

Question 39

18.40

Answer

Воістину, серед усіх, хто живе на Землі чи навіть у вищих світах напівбогів, немає нікого, хто був би вільним від впливу цих трьох станів матеріальної природи.

Question 40

18.41

Answer

Обов’язки брахманів, кшатріїв, вайш’їв та шудр, о покорителю ворогів, також визначаються їхньою природою, яку породили ґуни матеріального світу.

Question 41

18.42

Answer

Спокій, самовладання, аскетизм, внутрішня та зовнішня чистота, терпимість, чесність, освіченість, мудрість, глибока віра духовним учителям та священним писанням — такі якості притаманні природі брахманів.

Question 42

18.43

Answer

Героїзм, сила, стійкість, винахідливість, бойовий дух, безстрашність, великодушність та уміння керувати — ось такі якості необхідні для виконання обов’язку кшатріїв.

Question 43

18.44

Answer

Землеробство, турбота про корів та торгівля — природна схильність вайш’їв. Фізична праця та служіння представникам інших суспільних верств властиві шудрам.

Question 44

18.45

Answer

Людина, яка сумлінно виконує обов’язки відповідно до своїх якостей, прямує до досконалості. Тепер же почуй від Мене про те, як це здійснити.

Question 45

18.46

Answer

Людина стає довершеною, коли виконанням приписаних обов’язків шанує Всевишнього, Який є Джерелом усіх живих створінь і пронизує Собою увесь всесвіт.

Question 46

18.47

Answer

Краще недосконало виконувати свої обов’язки, аніж бездоганно чужі. Здійснюючи те, до чого вона схильна за своєю природою, людина ніколи не накличе на себе гріха.

Question 47

18.48

Answer

О сину Кунті! Людина не має припиняти виконувати свої обов’язки, навіть якщо здійснює їх недосконало. Як дим огортає вогонь, так і будь-яка дія має недоліки.

Question 48

18.49

Answer

Хто не схильний до будь-чого матеріального, хто спокійний та не має бажань, той завдяки зреченню сягає найвищого рівня свідомості, на якому немає наслідків діяльності.

Question 49

18.50

Answer

О сину Кунті, тепер Я коротко опишу тобі, як, ставши довершеним та ствердившись у духовному знанні, збагнути Реальність за межами світу матерії.

Question 50

18.51-53

Answer

Хто отримав чистий богосвідомий розум і рішуче взяв під контроль свій ум, хто не прив'язаний до чуттєвих об’єктів — звуків, дотиків, форм, смаків та запахів, не знає ані пристрасного потягу, ані відрази, хто живе усамітнено, стриманий в їжі, приборкав своє тіло, мову та ум, постійно медитує на Найвищу Істину і повністю зрікся матеріального світу, не егоїстичний, не прагне влади, позбавлений марнославства, хтивості, гніву, жадібності, хибного почуття власності та умиротворений, той здатен збагнути свою духовну природу.

Question 51

18.54

Answer

Хто усвідомив себе душею, той перебуває в стані духовної радості — ні за чим не сумує, нічого не бажає. Він однаково ставиться до усіх живих створінь і удостоюється найвищої любовної відданості Мені.

Question 52

18.55

Answer

Тільки люблячи Мене, душа може осягнути Мою велич і Мій сокровенний образ Бога-Особи. Збагнувши ці істини про Мене, вона вступає до Моєї сім’ї.

Question 53

18.56

Answer

Хто повністю довірився Мені Єдиному, той, не зважаючи на постійну різноманітну діяльність, за Моєю ласкою досягає вічного нетлінного буття.

Question 54

18.57

Answer

Тому позбудься усіх мирських прагнень, обери Мене найвищою метою і займай ум та розум йоґою. Покладись на Мене, завжди думай про Мене і здійснюй все заради Мене.

Question 55

18.58

Answer

Якщо ти будеш постійно пам’ятати про Мене, Я дозволю тобі подолати всі перешкоди. А якщо, піддавшись хибному его, ти не дослухаєшся Моїх порад, занапастиш себе.

Question 56

18.59

Answer

Через гординю ти думаєш: «Я не буду воювати». Ці думки оманливі, бо твоя природа кшатрія примусить тебе вступити до бою.

Question 57

18.60

Answer

Під впливом своєї природи, Каунтею, ти неминуче виконаєш свій обов’язок, від якого нині, піддавшись ілюзії, ти намагаєшся відмовитись.

Question 58

18.61

Answer

Арджуно! Всевишній перебуває в серці кожного. За Його волею усі живі створіння рухаються по колу в механізмі матеріального світу, який сотворила Його ілюзорна енергія, майя.

Question 59

18.62

Answer

О Бгарато! Довірся Йому всім серцем! З Його ласки ти зазнаєш справжнього умиротворення і досягнеш Його одвічної обителі.

Question 60

18.63

Answer

Отож, Я відкрив тобі найсокровенніші істини. Тепер добре обміркуй Мої слова, а далі роби, як забажаєш.

Question 61

18.64

Answer

Послухай-но знову Мої найвищі настанови, найсокровенніше зі всього, що Я досі говорив тобі. Я розповім тобі це для твого блага, бо ти дуже дорогий Мені.

Question 62

18.65

Answer

Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, жертвуй заради Мене та шануй Мене. Діючи так, ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, тому що ти — Мій найдорожчий друг.

Question 63

18.66

Answer

Облиш усі види релігії та обов’язків і повністю довірся Мені. Я позбавлю тебе від наслідків усіх гріхів. Не переймайся нічим.

Question 64

18.67

Answer

Ніколи не відкривай цього сокровенного знання тому, хто не здатен відмовитися від чуттєвих утіх, хто не має відданості, офірності чи тому, хто заздрить Мені.

Accepted Answer

А хто ділиться цими духовними таємницями з Моїми відданими, той неодмінно матиме чисту любов до Мене і, безумовно, повернеться до Мене.

Accepted Answer

В усьому світі немає і ніколи не буде того, хто тішив би Мене більше, аніж ті, хто поширює славу Шрі Ґіти.

Accepted Answer

Хто вивчає нашу священну бесіду, той звершує «офірування знанням» і матиме натхнення поклонятися Мені.

Accepted Answer

А хто з вірою і без заздрощів слухає Ґіту, той отримає звільнення від гріхів і досягне благих світів, де живуть праведники.

Accepted Answer

О сину Прітхи! Чи був ти достатньо уважним, слухаючи Мене? О завойовнику багатств! Чи розвіялась, породжена невіглаством, твоя омана?

Accepted Answer

Арджуна сказав: О Непогрішимий! Твоєю ласкою морок моєї омани розвіявся і пам’ять повернулася до мене. Сумніви покинули мене, я ствердився в істині та готовий виконувати Твої накази.

Accepted Answer

Санджая промовив: Так я послухав бесіду великих душ: Васудеви, Шрі Крішни та сина Прітхи, Арджуни. То настільки дивовижна бесіда, що мене проймає священний трепет.

Accepted Answer

За ласкою Шрі В’ясадеви, котрий записав усі Веди, я зміг почути це найвище сокровенне вчення йоґи, оспіване безпосередньо Самим Владикою йоґи, Господом Шрі Крішною.

Accepted Answer

О царю! Я згадую знову й знову цю чудову всеблагу бесіду Шрі Крішни з Арджуною, і моє серце раз у раз сповнює священна радість.

Accepted Answer

Згадуючи вражаючий вселенський образ Господа Харі, о царю, щоразу я переживаю радісне подивування і захоплення.

Accepted Answer

Я абсолютно переконаний, що там, де є Крішна, повелитель усіх містичних сил, і Арджуна, неперевершений лучник, — там завжди тріумфує удача, перемога, процвітання і праведність!