Question 1

Answer

Арджуна сказав: О Крішно! Спершу Ти звеличував шлях зречення діяльності, а потім — шлях некорисливих діянь. Прошу Тебе, скажи мені однозначно, котрий же із цих шляхів найсприятливіший.

Question 2

Answer

Всевишній відповів: І зречення діяльності, і шлях безкорисливих діянь, приносять благо, проте некорислива діяльність має безперечну перевагу.

Question 3

Answer

О дужорукий Арджуно! Знай, що справді зреченим є той, хто не має тяги чи відрази до чого б то не було, хоча й займається різноманітною діяльністю. Переваживши двоїстість цього світу, він легко позбувається рабства матеріального буття.

Question 4

Answer

Нетямущі схильні розрізняти шлях філософського пізнання свого «я», яке відмінне від матерії, та шлях некорисливої діяльності. Проте, мудрі вважають, що хто йде будь-яким із цих шляхів довершеним чином, той сягає однакової мети.

Question 5

Answer

Хто не протиставляє цих двох шляхів (санкг’я йоґи та карма-йоґи), той осягнув істину.

Question 6

Answer

О дужорукий Арджуно! Хто не навчився діяти безкорисливо, тому зречення діяльності принесе самі лише страждання. А мудрець, який присвятив себе некорисливій діяльності, скоро набуде духовної свідомості.

Question 7

Answer

Чистий серцем йоґ, який приборкав ум і чуття, дорогий усім і усі дорогі йому. Хоча він і займається різноманітною діяльністю, його ніколи не поневолюють її наслідки.

Question 8

5.8,9

Answer

Попри те, що такий просвітлений йоґ бачить, чує, торкається, нюхає, рухається, дихає, спить, говорить, наповнює шлунок та спорожняє кишківник, бере до рук предмети, відкриває і закриває очі, він усвідомлює: «Це лише мої органи чуття взаємодіють з об’єктами, а я сам перебуваю в цьому світі бездіяльним».

Question 9

Answer

Як не мокне від води квітка лотоса, що росте в озері, так і той, хто займається безкорисливою діяльністю заради Всевишнього, не оскверняється гріхом.

Question 10

Answer

Відкинувши мирські прихильності, йоґ використовує тіло, розум, ум та чуття заради того, щоби очистити свою свідомість.

Question 11

Answer

Не прив’язаний до результатів своєї діяльності йоґ отримує постійне умиротворення. А хто з прихильністю працює заради плодів мирського щастя, той стає в’язнем своїх бажань.

Question 12

Answer

Душа, яка внутрішньо зреклася будь-якої діяльності, контролює чуття і щасливо живе в обителі тіла, немов у місті з дев’ятьма ворітьми (*Матеріальне тіло має дев’ять воріт. Це двоє очей, дві ніздрі, два вуха, рот, геніталії та анус). Вона свідома того, що сама не займається діяльністю, і не спонукає до діяльності інших.

Question 13

Answer

Господь не створює ані бажання діяти, ані вчинки людей, чи наслідки цих вчинків. Все це роблять самі душі, схильні ототожнювати свої інтереси зі світом матерії.

Question 14

Answer

Господь не є відповідальним ані за гріховні, ані за праведні діяння живих створінь, бо вони самі втратили знання про свою духовну природу, поринувши у пітьму невідання.

Question 15

Answer

Проте, духовне знання звільняє від впливу мирської ілюзії. Як світанок являє сонце, поглинаючи темряву, так світло істини являє Найвищу Реальність.

Question 16

Answer

Ум, розум, віра і надія відданих Мені душ, завжди звернені до Мене. Духовне знання позбавляє їх від матеріальної скверни та провадить до світу за межі народження та смерті.

Question 17

Answer

Увінчаний смиренням та розумінням істини мудрець бачить єдину духовну суть у кожній живій істоті, хто б то не був — праведний брахман, корова, слон, собака чи собакоїд.

Question 18

Answer

Хто врівноважив ум, той ще за життя перевершує світ народження та смерті. Він вільний від мирської скверни та незворушний як Брахман, бо утвердивcя у Брахмані (світі чистої свідомості).

Question 19

Answer

Він повністю занурений думками у трансцендентне, має несхитний розум і позбавлений жодних помилкових уявлень. Він завжди перебуває в духовному вимірі, тому не радіє, отримавши бажане, і не журиться, зіткнувшись із небажаним.

Question 20

Answer

Позбувшись прихильностей до плотських утіх, такий мудрець щасливий від того, що усвідомлює себе душею. Поринаючи у споглядання трансцендентної Реальності, він смакує невичерпне блаженство.

Question 21

Answer

О сину Кунті, втіхи, що виникають від взаємодії чуттів з об’єктами, — джерело страждання, бо вони тимчасові. Справді мудрий ніколи не прагне до них.

Question 22

Answer

Йоґ, який здатен приборкати гнів і спонукання чуттів, перебуває у духовнім блаженстві ще за життя.

Question 23

Answer

Він черпає радість лише у своєму внутрішньому світі та стає просвітленим. Усвідомивши себе душею, він визволяється з-під гніту матерії.

Question 24

Answer

Безгріховні та незалежні від матеріальної двоїстості мудреці, які заспокоїли себе і завжди діють заради блага усіх живих істот, отримують свободу від усього тлінного.

Question 25

Answer

Приборкавши ум, позбувшись мирських забаганок та гніву, вони усвідомили свою духовну природу, тому отримують звільнення ще за життя або одразу ж, полишивши тіло.

Question 26

5.27,28

Answer

Йоґ, який прагне досягнути цілі духовної практики, повинен видалити із серця схильність насолоджуватися зовнішнім світом. Зосередивши погляд у міжбрів’ї та привівши до рівноваги потоки повітря, що проходять крізь ніздрі, він має заспокоїти почуття, ум і розум. Позбувшись бажань, страху та гніву, він є справді вільним.

Question 27

Answer

Знай, що Я — єдина кінцева мета усіх офірувань і аскез, Я — верховний Владика усіх світів. Більш того, Я — друг та доброзичливець кожному, і хто це збагнув, той стає по-справжньому умиротвореним.