Нетямущі схильні розрізняти шлях філософського пізнання свого «я», яке відмінне від матерії, та шлях некорисливої діяльності. Проте, мудрі вважають, що хто йде будь-яким із цих шляхів довершеним чином, той сягає однакової мети.
О дужорукий Арджуно! Хто не навчився діяти безкорисливо, тому зречення діяльності принесе самі лише страждання. А мудрець, який присвятив себе некорисливій діяльності, скоро набуде духовної свідомості.
Господь не створює ані бажання діяти, ані вчинки людей, чи наслідки цих вчинків. Все це роблять самі душі, схильні ототожнювати свої інтереси зі світом матерії.
Ум, розум, віра і надія відданих Мені душ, завжди звернені до Мене. Духовне знання позбавляє їх від матеріальної скверни та провадить до світу за межі народження та смерті.