Question 1

Answer

Санджая сказав: Тоді Мадгусудана, Шрі Крішна, звернувся до зажуреного Арджуни, чиї очі були сповнені сліз, а серце жалю, промовивши.

Question 2

Answer

Господь сказав: Арджуно, звідки у тебе взялися настільки облудні думки в такий відповідальний час? Вони не гідні шляхетної людини, яка знає, в чому полягає справжній сенс життя, і провадять не до вищих світів, а до безчестя.

Question 3

Answer

О сину Прітхи! Не піддавайся ницій малодушності! Відкинь слабкість серця, о переможцю ворогів! Підведися і берися до зброї!

Question 4

Answer

Арджуна відповів: О Мадгусудано, нищителю ворогів! Як я можу пускати стріли в діда Бгішму та мого вчителя Дрону, гідних моєї шани?

Question 5

Answer

Краще жити побираючись, аніж убивати поважаних старійшин і вчителів, хай навіть їх охопила жага зиску. Вбивши їх, нам доведеться втішатися багатством, зрошеним їхньою кров’ю!

Question 6

Answer

Невідомо, що для нас ліпше — перемогти чи бути переможеними. Якщо ми знищимо синів Дгрітараштри, які нині стоять перед нами на цім ратнім полі, життя, куплене такою ціною, стане нам огидним.

Question 7

Answer

Я вже не можу збагнути, в чому полягає мій справжній обов’язок! Я розгубився і втратив мужність. Будь ласка, вкажи, що буде для мене найкращим. Відтепер я — Твій відданий учень! Прошу, стань моїм наставником!

Question 8

Answer

Ні завоювання цього земного царства, яке не має собі рівних, ані навіть владарювання над світами напівбогів, не можуть розрадити тугу, що крає моє серце.

Question 9

Answer

Санджая сказав: Промовивши ці слова до Шрі Крішни, повелителя чуттів, Арджуна, винищувач ворогів та переможець сну, проголосив: «ґовіндо! Я не битимусь!», і замовк.

Question 10

Answer

О нащадку Бгарати! Стоючи поміж двох армій, Шрі Хрішікеша посміхнувся і промовив до пониклого Арджуни так.

Question 11

Answer

Всевишній сказав: Ти говориш розумно, проте журишся за тим, що того не варте. Мудрі не сумують ані за живими, ані за мертвими.

Question 12

Answer

Не було такого часу, коли б не існувало Мене, тебе й усіх цих царів! І в майбутньому ніхто з нас не перестане існувати.

Question 13

Answer

Як душа поступово переходить із дитячого тіла у доросле, а потім у старече, так і після смерті цього тіла вона отримує нове. Подібні зміни не бентежать мудреця.

Question 14

Answer

О сину Кунті! Прояви щастя чи горя виникають від дотику чуттів до об’єктів. Як і пори року, вони минають, отож навчися терпіти їх, о нащадку Бгарати!

Question 15

Answer

О найшляхетніший серед людей! Хто має стійкий розум, хто незворушний і в щасті, і в біді, той гідний безсмертя.

Question 16

Answer

Для асат — дочасного (фізичного тіла) — вічне буття недоступне, тоді як сат (одвічна душа) — неминуща і незнищенна. Мудреці, які усвідомили істину, так описали вічну реальність і тимчасову ілюзію.

Question 17

Answer

Знай — свідомість пронизує все тіло і її неможливо зруйнувати. Ніхто не здатен знищити безсмертну душу.

Question 18

Answer

Душа незмірна, незнищенна і вічна. Смертні лише матеріальні тіла, в яких вона приходить. Отож, сміливо вступай до бою, о нащадку Бгарати!

Question 19

Answer

Хто думає, що жива істота вбиває чи може бути вбитою, той не збагнув справжньої природи душі, бо вона не може ані вбивати, ані бути вбитою.

Question 20

Answer

Душа не народжується і не вмирає. Вона безначальна і безкінечна. Вона ненароджена, незмінна, вічно юна і найдревніша. Смерть фізичного тіла не має до неї відношення.

Question 21

Answer

О Партхо, як може той, хто розуміє, що ненароджена душа вічна, незмінна і незнищенна, вбити когось чи стати причиною чиєїсь смерті?

Question 22

Answer

Як людина вбирається в новий одяг, знявши зношений, так і душа отримує нове тіло, полишивши знесилене старе.

Question 23

Answer

Душу неможливо проколоти жодною зброєю чи спалити вогнем. Вона не мокне від води та не сохне од вітру.

Question 24

Answer

Душу не розіб’єш, не розплавиш, не розчиниш і не висушиш. Вона незмінна, всюдисуща, непохитна, нерухома, одвічна.

Question 25

Answer

Душа не сприймається мирськими чуттями. Вона незбагненна і незмінна. Усвідомлюючи її безсмертну природу, хіба варто сумувати за тілом?

Question 26

Answer

О найліпший з-поміж воїнів, навіть якби ти думав, що душа постійно народжується і вмирає, все одно нема чого журитися.

Question 27

Answer

Хто народився, той неминуче помре, а померлий неодмінно народиться знову. Тож не варто побиватися за тим, чого не уникнути.

Question 28

Answer

О Бгарато, незримі живі істоти стають проявленими поміж народженням та смертю, а потім знову переходять у непроявлений стан. То чого журитися?

Question 29

Answer

Деякі дивляться на душу як на щось вражаюче, інші говорять про неї, як про щось вельми чудне, деякі слухають про неї ніби про якесь диво, проте є й ті, хто навіть слухаючи про неї, не чують та не можуть осягнути її.

Question 30

Answer

О Бгарато! Душа, що перебуває в кожнім тілі, вічна. Її не можна вбити. Тож, тобі не варто ні за ким побиватися!

Question 31

Answer

Відкинь сумніви! Обов’язок воїна — битися за справедливість. Нічого кращого для нього немає.

Question 32

Answer

О сину Прітхи! Щасливий той воїн, який братиме участь у такій битві! Вона для нього — ніби ворота до раю.

Question 33

Answer

Якщо ж ти уникнеш цієї битви, в якій змагаєшся за збереження духовних принципів, то знехтуєш своїм обов’язком, а відтак, втратиш славу кшатрія, загрузнеш у гріху і накличеш на себе ганьбу.

Question 34

Answer

Нащадки постійно говоритимуть про твою малодушність, а для уславленої людини безчестя гірше за смерть.

Question 35

Answer

Величні воїни, які раніше високо тебе цінували, глузуватимуть із тебе, вважаючи, що ти злякався бою і втік.

Question 36

Answer

Твої вороги ганьбитимуть тебе, висміюватимуть твою слабкість, а що може бути нестерпнішим?

Question 37

Answer

Загинувши у цій битві, ти потрапиш до раю, а отримавши перемогу, втішатимешся царюванням на Землі. Тому, піднесися духом, будь певним у своєму цілковитому успіху, і вступай до бою, о сину Кунті!

Question 38

Answer

Бийся, не розрізняючи щастя і страждання, набуток і втрату, перемогу і поразку! Тоді твої дії не матимуть гріха!

Question 39

Answer

О, Партхо, досі Я відкривав тобі аналітичний шлях пізнання духу та матерії (санкх’я-йоґу). Тепер послухайно про те, як знайти богосвідомий розум (буддгі-йоґа) і, діючи за духовною свідомістю, розірвати кайдани діяльності та її наслідків.

Question 40

Answer

На цьому шляху немає втрат і жодне зусилля не марне. Навіть найменше просування ним звільняє від найбільшого страху — матеріального існування.

Question 41

Answer

Хто цілковито присвятив себе Мені, хто зосередився на Мені Єдиному, той має несхитний розум. О Арджуно, нащадку династії Куру, нескінченно розгалужений розум нерішучих!

Question 42

Answer

О Партхо, нетямущі приваблюються пишномовними твердженнями розділу Вед, що зветься карма-канда. Напереверт розуміючи ведичні писання, вони стверджують, що то і є найвище знання.

Question 43

Answer

Їхні серця сп’яніли від пожадливості, а найвища мета — потрапити до раю. Вони — прихильники різноманітних церемоній та ритуалів, що дають статки, мирські насолоди та краще народження.

Question 44

Answer

Надто прив’язані до чуттєвих утіх та багатства, вони не мають необхідної рішучості для того, щоби присвятити себе усвідомленню душі та Господа.

Question 45

Answer

Арджуно, переваж три ґуни матеріальної енергії, про які говорять Веди. Відкинь двоїстість тлінного світу і стверджуйся у своїй одвічній духовній природі. Не бажай накопичувати матеріальні блага, повністю присвяти себе самоусвідомленню.

Question 46

Answer

Прийшовши до великого озера, матимеш усе, що може дати невеличка криниця. Так само не потребує виконання ведичних приписів той, хто збагнув Найвищу Реальність.

Question 47

Answer

Сповняй свою повинність безкорисливо, не бажаючи особистого зиску, не бажаючи втішатися наслідками. Одначе знання того, що плоди діяльності не на лежать тобі, не дозволяє нехтувати своїми обов’язками.

Question 48

Answer

Дгананджає, стверджуйся в духовній свідомості, не бажаючи насолоджуватися наслідками своїх справ. Сповняй обов’язок, однаково незворушно сприймаючи перемогу й поразку. Така врівноваженість ума зветься йоґою.

Question 49

Answer

О завойовнику багатств! Практикуючи йоґу, ти набудеш просвітленого розуму. Відкинь мерзенну егоїстичну діяльність. Що б ти не робив, будь некорисливим, бо ті, хто діють заради зиску — малодушні скнари.

Question 50

Answer

Будь-який вчинок йоґа, що має богосвідомий розум, не є ані гріховним, ані благочестивим. Отож, прагни йоґи, і ти збагнеш мистецтво діяльності.

Question 51

Answer

Мудреці з богосвідомим розумом зрікаються наслідків своїх справ (карми). Так вони розривають кайдани народження і смерті, сягаючи буття, де немає жодних страждань.

Question 52

Answer

Коли твій розум звільниться від облуди мирських уявлень, тобі буде байдуже все, що ти чув, і все, що почуєш.

Question 53

Answer

Коли ти осягнеш душу та Всевишнього, тебе перестануть бентежити суперечливі тлумачення Ведичних писань. Твій розум набуде стійкості, ти постійно перебуватимеш у стані йоґи.

Question 54

Answer

Арджуна запитав: О Кешаво, які ознаки вирізняють мудреця, повністю заглибленого в усвідомлення власної духовної природи та Всевишнього? Що він говорить, як він сидить і як ходить, як він поводить себе?

Question 55

Answer

Всевишній відповів: О Партхо! Хто рішуче відкидає мирські забаганки, які вигадує його ум, та задоволений усвідомленням своєї одвічної природи, той має несхитний розум.

Question 56

Answer

Хто врівноважений в щасті та в горі, хто не має прихильностей, страху та гніву, того вважають мудрецем, ствердженим у духовній свідомості.

Question 57

Answer

Хто не занадто радіє, коли з ним трапляється щось гарне та не дуже переймається, коли діється щось лихе, той, безумовно, має духовний розум.

Question 58

Answer

Коли йоґ здатен відвертати чуття від їхніх об’єктів, немов черепаха, що ховає під панцир свої кінцівки, його можна вважати ствердженим у духовній свідомості.

Question 59

Answer

Втілена душа, докладаючи зусиль у практиці самоприборкання, може утримуватися від чуттєвих утіх, хоча смак до них залишається. Проте, зазнавши вищих духовних переживань, вона втрачає схильність до матеріалістичних насолод.

Question 60

Answer

Сину Кунті! Чуття настільки неспокійні, що можуть силоміць заволодіти навіть умом людини, яка прагне духовного зростання.

Question 61

Answer

Твої вороги ганьбитимуть тебе, висміюватимуть твою слабкість, а що може бути нестерпнішим?

Question 62

Answer

Твої вороги ганьбитимуть тебе, висміюватимуть твою слабкість, а що може бути нестерпнішим?

Question 63

Answer

Гнів породжує глибоке затьмарення, подібне осліпленню, і провадить до втрати пам’яті. Втрата пам’яті викликає потьмарення розуму, а втративши розум, людина потопає в вирі народжень та смертей.

Question 64

Answer

Ласка Господа сходить на того, хто не має ані захоплення, ані відрази, хто навіть зустрічаючись з матеріальними об’єктами, здатен керувати своїм умом та чуттями.

Accepted Answer

Хто отримав ласку Господа, скоро звільняється від усіх страждань, його ум стає утихомиреним, а розум — непохитним.

Accepted Answer

Хто ж не має зв’язку із Всевишнім, той не може зосередитись на самопізнанні, ані досягти стійкої медитації. Доки ум збентежений, досягти умиротворення неможливо, а якщо немає миру в душі, то хіба можливе щастя?

Accepted Answer

Як сильний вітер зносить човен, так одне-єдине почуття, що охопило ум людини, здатне повністю затьмарити її свідомість.

Accepted Answer

Ось чому, о дужорукий, тільки той, кому вдалося повністю підкорити свої чуття і відвести їх від контакту з об’єктами, може називатись ствердженим в пізнанні трансцендентної Істини.

Accepted Answer

Те, що ніч для людей, схильних до чуттєвих утіх, то день для йоґа, який володіє собою. Що є день для більшості живих істот, які перебувають в ілюзії, те — ніч для мудреця, який має духовне сприйняття реальності.

Accepted Answer

Як океан спокійний, хоча в нього впадає безліч річок, так і серце йоґа залишається умиротвореним, бо його не зачіпають мирські забаганки. Та ніколи не матиме спокою той, хто прагне чуттєвих утіх.

Accepted Answer

Хто переміг пожадливість і не має матеріалістичних бажань, хто переборов гординю і нічого не вважає своїм, той сягне справжнього внутрішнього миру.

Accepted Answer

Таким, о Партхо, є шлях пізнаня трансцендентної Істини. Завдяки йому людина звільняється від чарів ілюзії. Перебуваючи у такій свідомості в годину смерті, вона сягає духовної Реальності поза межами народження і смерті.