Question 1

Answer

Арджуна запитав: О Крішно! В якому стані знаходяться ті, хто з вірою поклоняються, але нехтують настановами писань? Вони перебувають в благості, пристрасті чи у невігластві?

Question 2

Answer

Всевишній відповів: Залежно від схильностей втіленої у тілі душі, віра може бути трьох видів — благочестивою, пристрасною чи неуцькою. Послухай нині про це!

Question 3

Answer

Бгарато! Віра, яку має людина, залежить від глибини її розуміння істини. Віра — це основа буття кожного. Яка віра – така й людина.

Question 4

Answer

Люди благочестивої природи поклоняються богам. Люди пристрасної природи служать нечисті й демонам. А ті, чия віра має неуцьку природу, шанують духів та привидів.

Question 5

17.5,6

Answer

Хто звершує суворі аскези, не згадані в писаннях; хто робить це за велінням гордості та егоїзму, з пожадливості, мирських прихильностей та через прагнення влади; хто безглуздо мучить своє фізичне тіло, що складається з п’яти матеріальних елементів, і Мене, Котрий перебуває в ньому як Найвища Душа, той, безсумнівно, демон.

Question 6

Answer

Відповідно до трьх якостей матеріальної природи розрізняють три види переваг у їжі. Існують також три види жертвопринесень, три види аскез та три види благодійності. Тепер послухай про це!

Question 7

Answer

Тому, хто перебуває в благості, до вподоби їжа, що подовжує життя, дарує доброчесність і силу, здоров’я, радість і вдоволеність. Вона смачна, соковита, масляниста, поживна. Приємно пахне і гарно виглядає.

Question 8

Answer

Надто гірка, кисла, солона, пряна, гостра, суха та гаряча їжа смакує людям пристрасної природи. Така їжа призводить до нещасть, печалей та хвороб.

Question 9

17.10

Answer

Їжа несвіжа, несмачна, з поганим запахом, зіпсована; та, що складається із залишків чиєїсь їжі, нечиста (така як м’ясо та вино) — люба тому, хто перебуває в невігластві.

Question 10

17.11

Answer

Офірування у ґуні благочестя звершуються за настановами писань, із почуття обов’язку та без бажання винагороди.

Question 11

17.12

Answer

О найліпший із нащадків Бгарати! Знай, що жертвопринесення, яке звершується заради результатів, лицемірно, з гордості чи від бажання продемонструвати своє багатство, має природу пристрасті.

Question 12

17.13

Answer

А жертвопринесення, яке не відповідає настановам писань, здійснюється без роздавання освяченої їжі, без співу мантр, без винагороди священнослужителям і без віри, відоме як жертвопринесення в ґуні пітьми.

Question 13

17.14

Answer

Аскетизм тіла полягає в поклонінні Божеству, брахманам, духовному наставнику та просвітленим особистостям, в чистоті, простоті, доброчесності та ненасильстві.

Question 14

17.15

Answer

Мова, яка не завдає неспокою, правдива і благоприємна, а також регулярне вивчення та належне цитування священних писань, відомі як аскеза мови.

Question 15

17.16

Answer

Умиротвореність, доброзичливість, вміння мовчати, самовладання, прагнення до зовнішньої та внутрішньої чистоти, відомі як аскетизм ума.

Question 16

17.17

Answer

Коли ці три види аскез (в думках, словах та справах) звершуються з глибокою вірою та без очікування особистого зиску, а лише заради задоволення Всевишнього, — це є аскетизм у благості.

Question 17

17.18

Answer

Подвижництво заради визнання, почестей та поклоніння, здійснюване під впливом гордині, — відоме як аскетизм в пристрасті. Воно нестійке і недовговічне.

Question 18

17.19

Answer

Подвижництво, яке діється з дурості, завдаючи страждань самому собі чи задля того, щоб нашкодити іншим, відоме як аскетизм в невігластві.

Question 19

17.20

Answer

Пожертва, зроблена із почуття обов’язку, без бажання отримати що б то не було натомість, в належному місці, у сприятливий час і достойній людині, зветься благодійністю в благості.

Question 20

17.21

Answer

Благодійність заради зиску чи винагороди, а також та, яка здійснюється неохоче, вважається благодійністю в пристрасті.

Question 21

17.22

Answer

Якщо пожертва дається в нечистому місці, в невідповідний час, недостойній людині чи без належної уваги та шани, — це благодійність в ґуні невігластва.

Question 22

17.23

Answer

Ведичні писання використовують вираз «Ом Тат Сат» для позначення духовної Реальності (Брахмана), яка простягається за межами матеріального світу. Під час творення всесвіту разом із промовлянням цих трьох слів постали священнослужителі (брахмани), Веди та жертвопринесення.

Question 23

17.24

Answer

Відтак, коли духовні шукачі здійснюють жертвопринесення та аскези, а також коли приносять дари, виконуючи настанови Вед, завжди вимовляють склад «Ом» — звукове уособлення Істини.

Question 24

17.25

Answer

Промовляючи слово «Тат», вони звершують жертвопринесення та аскези, не очікуючи плодів, і займаються благодійністю, рухаючись шляхом звільнення зі світу смерті.

Question 25

17.26

Answer

О Партхо! Діяльність, що приносить справжнє благо усім живим створінням, перебуває у вимірі істини та вічності, який позначається словом «Сат». Той, хто займається такою діяльністю, зветься садгу.

Question 26

17.27

Answer

Слово «Сат» вказує на те, що результати, отримані від офірувань, благодійності та подвижництва заради пізнання трансцендентної Істини, є вічними. Діяльність, мета якої рух від смерті до безсмертя, також зветься «Сат».

Question 27

17.28

Answer

О сину Прітхи! Жертвопринесення, благодійність та аскези, які здійснюють без віри в духовну Реальність, звуться асат — «що не існують», бо їхні результати тимчасові. Вони не приносять блага людині ні за життя, ні по смерті.