П’ять тисяч років тому давній пращур людства на ім'я Арджуна стояв перед складною проблемою: мав битися насмерть з армією ворога, в лавах якої були також друзі та родичі. Деяких з них він поважав та любив

Це була битва не тільки за землю, владу, але й за справедливість та культуру. Адже переможець у війні — пише історію та встановлює майбутні правила життя.

Розум кликав Арджуну зректися бою та уникнути кровопролиття, йдучи шляхом «сентиментального» милосердя.

Але друг Арджуни на ім'я Крішна — став його духовним вчителем і вчив Арджуну дивитись глибше правді в очі та розібратись щиро в поняттях добра й зла, перш ніж приймати легке рішення – уникнути бою.

Напередодні битви обидві сторони отримали вибір між Крішною та Його армією. Дурйодгана обрав армію, а Пандави з превеликим щастям отримали Крішну. Той попередив, що не братиме до рук зброї, однак побачити Крішну серед своїх лав було для Пандавів превеликим щастям. Так Крішна став візничим Арджуни та зобов’язався під час битви керувати колісницею славного лучника.

З цього починається Бгаґавад-ґіта: на полі бою стоять одна навпроти іншої дві ворожі армії. Дгрітараштра стурбовано просить свого писаря Санджаю розповідати йому про хід битви.

Тоді Крішна співає своєму другові й учневі Арджуні Бгаґавад-ґіту, піднесене божественне одкровення. Цей діалог не без підстав вважається найвеличнішою філо софсько-релігійною бесідою в історії людства.

Дурйодгана – старший із Кауравів, головний антагоніст "Махабхарати". Заздрісний та впертий, з дитинства ненавидів Пандавів через їхні переваги та право на трон. Його сліпа амбіція та гордість заважали йому приймати мудрі поради. Він очолював Кауравів у війні на Курукшетрі, але його егоїзм та несправедливість призвели до поразки та його загибелі від руки Бхіми. Дурйодгана є символом заздрості, гордині та руйнівних наслідків сліпої амбіції.

Шанований патріарх династії Куру в "Махабхараті". Відомий своєю величезною мудрістю, непохитною чесністю та могутністю. Він склав страшну обітницю безшлюбності та служіння трону, щоб задовольнити бажання свого батька, царя Шантану.

Бхішма був наставником і захисником кількох поколінь царів Куру, включаючи Дхрітараштру та Панду. Він володів неперевершеними знаннями у військовій справі та політиці, і його поради завжди були цінними.

Незважаючи на свою мудрість і розуміння справедливості, Бхішма був зв'язаний своєю обітницею служити трону, навіть коли на ньому сидів несправедливий Дхрітараштра. Це призвело до його трагічної участі у війні на Курукшетрі на боці Кауравів, хоча його серце було на боці Пандавів.

У битві він проявив неймовірну доблесть, але зрештою був повалений Арджуною за допомогою Крішни. Лежачи на смертному ложі зі стріл, Бхішма продовжував давати цінні настанови про дхарму та управління державою. Він помер лише тоді, коли настав сприятливий час.

Бхішма є символом честі, самопожертви та трагічного обов'язку. Його історія досліджує складні питання вірності, справедливості та наслідків непорушних обітниць.

Один із найтрагічніших і найвеличніших героїв "Махабгарати". Народжений від незаміжньої царівни Кунті та бога Сонця Сур'ї, він був залишений нею і вихований візником Адхіратхою та його дружиною Радхою. Карна відзначався неймовірною силою, неперевершеним володінням зброєю та щедрістю. Він був вірним другом Дурйодгани, який єдиний визнав його рівним попри його невідоме походження та низький соціальний статус.

Його життя було сповнене несправедливості та принижень через таємницю його народження. Попри свої видатні здібності, він часто зазнавав дискримінації та зневаги. У війні на Курукшетрі Карна став одним із найгрізніших воїнів на боці Кауравів, змагаючись на рівних з Арджуною. Його вірність Дурйодгані та дане слово змусили його битися проти своїх зведених братів Пандавів, що призвело до внутрішнього конфлікту та трагічного фіналу.

Карна є символом благородства душі, незламної вірності та трагічної долі, спричиненої соціальною несправедливістю та нерозкритими таємницями минулого.

Його історія викликає співчуття та роздуми про важливість справедливості та визнання гідності кожної людини.

Колись в напружений час терпець нашої Матері-Землі урвався. Перетворившись на білу корову, вона прийшла до Бога Вішну і поскаржилася: каста воїнів не може покласти краю стражданням, люди продовжують вбивати один одного без кінця.

Почувши це, могутній руйнівник всесвіту, Господь Шива прокинувся від глибокої медитації, готовий зупинити дурних людей, але Вішну попросив його заспокоїтися. "Немає причин сердитися, мій дорогий друже", - сказав він, - "адже вони збираються знищити один одного дуже скоро".
Так вони й зробили.

Минуло кілька днів, доки тривала битва між Бхішмою та Парашурамою на полі битви Курукшетра, і жоден з великих героїв не міг здобути перемогу. Повні люті, вони почали використовувати все більш руйнівну магічну зброю.

Земля затремтіла, небо осяяло вогнем, і боги почали турбуватися, що битва може фактично знищити всю землю. Але ніхто не може зупинити героїв.

Тоді Індра, правитель небес, зустрів Гангу, богиню великої річки, і вони почали шукати рішення. Єдиною людиною, яка мала владу над Парашурамою, був його батько, і тільки він міг наказати своєму синові припинити битву. Але його батька вбили порочні кшатрії давним-давно... То чи знайдуть боги вихід, чи світ упаде в полум'ї гніву героїв? Це ви дізнаєтесь із книги.

Чим особлива Махабгарата і що вона дає читачеві сьогодні?

Махабгарата описує події історичної давнини разом із вічно актуальними питаннями вибору, моралі, совісті.

Останні роки для українського суспільства постають великим випробуванням, і спонукають нас дивитись вперед, уважно вдивляючись в мудрість минулого та в самих себе: в свої мотиви, свої бажання, свою природу.

Герої Махабгарати мають як шляхетну силу, так і кожен – свої слабкості. Кожен з героїв проходить свої випробування, що розкриває його справжню сутність: героя чи покидька, бога чи демона.

Чим особлива Махабгарата і що вона дає читачеві сьогодні? Махабгарата описує події історичної давнини разом із вічно актуальними питаннями вибору, моралі, совісті.

Останні роки для українського суспільства постають великим випробуванням, і спонукають нас дивитись вперед, уважно вдивляючись в мудрість минулого та в самих себе: в свої мотиви, свої бажання, свою природу.

Герої Махабгарати мають як шляхетну силу, так і кожен – свої слабкості. Кожен з героїв проходить свої випробування, що розкриває його справжню сутність: героя чи покидька, бога чи демона.

фрагмент